Протягом місяця Росія атакувала більше 100 автозаправних станцій: чи варто Україні очікувати на дефіцит пального?

Оператори стверджують, що ринок пального переживає процес адаптації.

За останній місяць під російські обстріли потрапили понад 100 автозаправних комплексів різних мереж у низці областей України. Однак гравці ринку запевняють, що спроби Росії позбавити Україну пального через удари по цивільних АЗК не дадуть результату. Про це пише видання Delo.ua.

Наслідки атак

Відзначається, що мережа автозаправних станцій "БРСМ-Нафта" зафіксувала вісім випадків влучань. Маркетинг-директор цієї мережі, Олександр Мельничук, повідомив, що нещодавно атаки на АЗС відбувалися в таких областях, як Запорізька, Дніпропетровська, Сумська, Херсонська, Одеська та Миколаївська.

Голова правління "Укрнафти" Богдан Кукура зазначив, що 2-3 липня Росія завдала удару по трьом автозаправним комплексам компанії, розташованим у Дніпропетровській, Миколаївській та Харківській областях. Найбільш серйозні наслідки були зафіксовані в Миколаївській області, де в результаті атаки загинула одна особа, а ще двоє отримали поранення.

Мережа SOCAR також повідомила про удар трьох безпілотників по своєму об'єкту в селі Нечаяне Миколаївської області. Однак загиблих і постраждалих немає. У компанії пояснили, що працівники під час атаки перебували в укритті.

У SOCAR повідомили, що облаштували укриття на 20 локаціях у Дніпрі, Одесі та Одеській області, Миколаєві та Миколаївській області, а також у Житомирській, Львівській, Рівненській і Черкаській областях. Такі укриття мають спеціальне маркування в застосунку мережі та відкриті цілодобово під час повітряних тривог.

Що потрібно зробити.

Мельничук зазначив, що військова техніка не отримує паливо на цивільних автозаправках, тому удари по таким об'єктам не принесуть росіянам бажаного ефекту. Це не змінить хід війни. Для задоволення потреб населення оператори мають добре розвинену логістичну систему та альтернативні шляхи постачання.

Він зазначив, що в ситуації, коли стаціонарна заправка зазнає ушкоджень, паливо можна буде отримати з мобільних пунктів, а також оператори матимуть можливість перерозподілити ресурси між різними областями.

Інші гравці ринку також висловлюють підтримку ініціативі розвитку мобільної торгівлі пальним, особливо в зонах поблизу фронту. Наприклад, генеральний директор Prime Group Дмитро Льоушкін вважає, що доцільно дозволити функціонування мобільних автозаправних станцій під час дії воєнного стану.

Раніше співзасновник логістичної компанії "Нова пошта" Володимир Поперешнюк заявив, що через постійні обстріли Росією українських АЗС необхідно терміново децентралізувати мережу продажу автомобільного пального. Для цього доцільно скасувати ліцензування торгівлі пальним. Бізнес швидко впорається з децентралізацією, однак наразі цьому заважають ліцензування та надмірне регулювання паливної галузі.

Керівник консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн у статті "Атаки на АЗС: Росія б'є вже за 200 км від лінії фронту" пояснює, чому це свідчить про нову цілеспрямовану тактику ворога та які засоби захисту заправних мереж наразі виявляються дієвими, а які -- ні.