МОЗ розвінчує 10 поширених міфів про медичну реформу

Останнім часом поширюється багато міфів та “страшилок” про медичну реформу в Україні. МОЗ зібрало 10 найпопулярніших та написало правду про зміни, які відбудуться з українською системою охорони здоров’я після того, як Парламент ухвалить урядові законопроекти.

Міф 1. Медицина стане платною і дуже дорогою

Безкоштовної медицини в нашій країні не існує. Дев'яносто відсотків ліків купуються за особисті кошти громадян. За даними досліджень, кожен другий пацієнт відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей. Тому казати, що медицина стане платною і дуже дорогою, неправильно. Вона вже зараз платна й дуже дорога.

Реформа вводить нові чіткі правила в медичній системи, однакові для будь-якого громадянина. Для кожної медичної послуги буде чітко визначено, оплачена вона державою чи ні, повністю або частково.

З'явиться чіткий список послуг, які будуть повністю профінансовані державою. Так, завжди безоплатною для пацієнта буде первинна допомога – послуги сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів. Безоплатною буде також екстрена допомога: якщо ви потрапите до лікарні внаслідок різкого погіршення стану здоров’я (серцевий напад, інсульт, гострий апендицит тощо), після ДТП чи побутової травми.

Безоплатною з боку пацієнта буде й паліативна допомога, яку надають смертельно хворим (перш за все адекватне знеболювання).

Завжди на 100 % буде оплачене ведення вагітності, пологи та лікування дітей. Лікування в частині послуг вторинного (спеціалізованого) та третинного (високоспеціалізованого) рівня також буде оплачуватися державою, але за окремі з них можлива невелика оплата з боку пацієнта. Вона буде набагато меншою, ніж та, що ми платимо зараз.

Міф 2. Медична реформа призведе до закриття лікарень і звільнення медиків

У законопроектах про медреформу немає жодного слова про закриття лікувальних закладів чи скорочення медперсоналу. На першому етапі реформи договори Національної служби здоров’я будуть укладені з усіма лікарнями. Проте з часом відбудеться впорядкування мережі медзакладів: малопотужні, погано оснащені й мало завантажені лікарні будуть перепрофільовані під реальні потреби населення, наприклад на реабілітаційні, діагностичні центри, хоспіси, які отримуватимуть кошти за конкретні послуги.

Найкращі лікарні будуть додатково технічно та кадрово підсилені, щоб кожен, хто до них звертається, мав можливість отримати якісну медичну допомогу.

Що стосується можливого звільнення лікарів, то без роботи можуть залишитись лише ті, до кого не захочуть іти люди.

Міф 3. Села залишаться без лікарів

У селах людей найбільше турбує доля фельдшерів та ФАПів. ФАПи нікуди не зникнуть. Фельдшери не замінятимуть лікаря, але стануть його помічниками для того, щоб доступ до медичної допомоги був у найвіддаленіших селах.

Реформа дозволяє розгорнути пряме фінансування медицини в сільській місцевості.

Обирати лікаря будуть усією громадою і декларацію з лікарем укладуть усі мешканці села, а лікар отримуватиме гроші за їх медичне обслуговування. Утім це не означає, що в селах зможуть працювати непрофесійні лікарі й у мешканців не буде альтернативи – громада може відмовитися від поганого лікаря і запросити іншого.

Міф 4. Доведеться платити двічі: офіційно в касу і хабар лікарю

Оскільки буде визначено тариф на послугу, то підстави давати хабарі зникнуть. Держава сплатить усі необхідні видатки для надання конкретної послуги. Щороку держава офіційно інформуватиме громадян про кількість і вартість послуг, які вона покриватиме на 100 %, а які частково.

У разі неправомірних дій лікаря пацієнт завжди зможе поскаржитися в Національну службу здоров’я, яка здійснюватиме контроль за дотриманням лікарями і медичними закладами умов контрактів на обслуговування населення. НСЗУ має право розірвати контракт з лікарем чи медзакладом на обслуговування пацієнтів у разі порушення умов контракту.

Міф 5. До лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки через сімейного лікаря

Кожна людина в разі необхідності зможе звернутися до будь-якого лікаря-спеціаліста без направлення сімейного лікаря і отримати допомогу. Однак у цьому випадку пацієнту доведеться сплатити повну вартість послуг лікаря і лікування.

Якщо ж ви звертаєтеся до нього за направленням сімейного лікаря, вартість лікування та необхідних медичних засобів повністю або з невеликою співоплатою відшкодує держава.

Міф 6. Реформа суперечить Конституції

Завдяки медичній реформі держава нарешті почне виконувати статтю 49 Конституції України. Це питання було врегульоване завдяки розмежуванню понять "медична допомога" та "медична послуга", адже компонент медичної допомоги в тарифі послуги буде завжди оплачений державою, як цього вимагає Конституція.

Міф 7. На реформу не вистачить грошей

Звичайно, реформи не бувають безкоштовними. Потрібні будуть інвестиції на перебудову, переобладнання та перепрофілювання лікарень. Потрібні будуть окремі інвестиції для перенавчання лікарів.

Власники лікарень та інших медзакладів уже зараз зацікавлені в розвитку своєї медичної інфраструктури. Тому уряд вирішив виділити на переобладнання та перепрофілювання закладів окрему інвестиційну субвенцію.

Крім того, МОЗ України розрахував прогнозні обсяги витрат на охорону здоров’я відповідно до Календарного плану реформи, який передбачає покрокові зміни протягом 2018–2020 рр.

Згідно з прогнозованими даними, протягом цього періоду очікується стале зростання валового внутрішнього продукту України в середньому на 3,19 % на рік. Запровадження офіційної співоплати за медичні послуги пропонується розпочати поступово. Згідно з проведеними розрахунками, частка витрат за рахунок офіційної співоплати не буде перевищувати 13,3 % від загального обсягу витрат галузі у 2020 році.

Міф 8. Реформа поглибить "кадровий голод", лікарів ще більше не вистачатиме

Реформа створює фінансову мотивацію для молоді, щоб вона здобувала професію лікаря. За статистикою, в Україні налічується 31 лікар на 10 тисяч населення. Разом з тим є певний дисбаланс у спеціалізації. Так, маємо надлишок стоматологів, акушерів-гінекологів та дефіцит сімейних лікарів. Медична реформа врегулює цю проблему, адже оплата за послугу та суттєве підвищення зарплати на первинній ланці дозволить ліквідувати цей дисбаланс на ринку праці.

Міф 9. НСЗУ – це фінансовий "монстр", який розпоряджатиметься 80 млрд грн

НСЗУ не володіє цими коштами. Гроші акумулюються в державному бюджеті та зберігаються на казначейських рахунках. Національна служба здоров’я є оператором, який контрактує закупівлю медичних послуг та підписує договори з медичними закладами і лікарями-ФОП.

З усіх можливих варіантів модель Національної служби здоров’я має найменші корупційні ризики, оскільки вона, як центральний орган виконавчої влади, буде підконтрольна контролюючим органам, таким як Рахункова палата, КРУ, а також антикорупційним органам НАБУ та НАЗК. У законі описана прозора процедура вибору керівника через конкурс, яка є аналогічною до вибору керівника НАБУ.

Міф 10. НСЗУ не може надавати послуги й одночасно контролювати їхню якість

Контроль якості послуг може бути різним – на рівні якості медичної допомоги та на рівні дотримання умов договору. Якщо йдеться про лікарську помилку, то в цьому разі контроль залишається за органом, який надає ліцензію, – за МОЗом. Якщо йдеться про якість обслуговування, то це компетенція НСЗУ.