У десантних підрозділах безумовне лідерство займають Browning M2 та Marder, зазначив командир навчального батальйону.

Підполковник Олег Митрополітанський ділиться враженнями про підрозділ з унікальною атмосферою, а також розповідає про улюблену зброю та техніку бійців Десантно-штурмових військ.

27-річний Олег Митрополітанський, відомий під псевдонімом "Шкіпер", жартує про те, що він є "капітаном вінницького моря". Насправді ж, це ім'я він обрав на честь персонажа з мультфільму - пінгвіна Шкіпера, який має яскраво виражені лідерські та командирські якості.

Олег - командир навчального батальйону фахової підготовки 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ, до якого перейшов на службу після поранення.

Про себе каже, що неговіркий. Однак про свій підрозділ комбат розповідає охоче.

"Незабаром з'явиться нова зброя, здатна знищувати радіоелектронні системи."

Наш батальйон випромінює свій особливий дух. До нас приходять вже підготовлені бійці після БЗВП, а деякі – прямо з військових частин, маючи за плечима бойовий досвід. Мені імпонує його універсальність, - ділиться думками Митрополітанський.

У цьому підрозділі, зокрема, здійснюється навчання кулеметників, гранатометників, водіїв, а також навідників бойових машин. Нещодавно також стартувала підготовка операторів радіоелектронної боротьби ближньої дії.

Тривалість професійної підготовки варіюється в залежності від обраної спеціальності і становить від 14 до 21 навчального дня.

- Попри засилля на фронті FPV-дронів та БПЛА різного типу, які змінили характер війни, не варто нівелювати важливість кулеметників та гранатометників, - зауважує командир. - Ці посади залишаються важливою складовою, яка формує боєготовність підрозділу. Я вірю, що рано чи пізно з'явиться зброя, що зможе знищувати всю радіоелектронну складову. І через неможливість застосування дронів повернемося до тактики інтенсивних стрілецьких боїв.

Він зазначає, що в їхньому підрозділі також проводять навчання операторів автоматизованих станкових гранатометів, протитанкових ракетних систем та станкових гранатометів для боротьби з бронетехнікою.

Цей аспект військової техніки є надзвичайно важливим. Особливо під час несприятливих погодних умов, коли безпілотники стикаються з обмеженою видимістю, а ворожі піхота і техніка починають активні дії. Саме ці спеціалізації дозволяють ефективно протистояти спробам атак з боку супротивника. Автоматичний гранатомет здатний завдавати шкоди піхоті за допомогою осколкових боєприпасів на відстані до 2 км. А протитанковий ракетний комплекс може вражати техніку на відстані 8-10 км. Це потужна зброя, яку не слід недооцінювати, і, безперечно, вона ще продемонструє свою ефективність на полі бою, - переконаний "Шкіпер".

Батальйон займається підготовкою військовослужбовців у рамках програми "Контракт 18-24". Командир зазначає, що інструктори без труднощів співпрацюють з молодими бійцями, оскільки ті мають високу мотивацію та добру фізичну підготовку. Основна частина з них вивчає спеціальності кулеметників і гранатометників.

ПРО ВЕЛИКОКАЛІБЕРНІ КУЛЕМЕТИ Й БОЙОВІ МАШИНИ

У батальйоні спеціалізованої підготовки представлено широкий асортимент озброєння як вітчизняного, так і імпортного виробництва. Наприклад, кулеметники на прохання бригад детально вивчають специфіку певного виду цієї зброї.

Олег Митрополітанський підкреслює, що бійці ДШВ воліють використовувати певні види озброєння.

Якщо обговорювати навідники для великокаліберних кулеметів, то безумовним лідером є американський Browning M2. Ця потужна зброя здатна ефективно протистояти легкоброньованій техніці супротивника та завдавати ударів по його укриттях. Завдяки відповідному програмному забезпеченню, вона може використовуватися навіть з закритих вогневих позицій. Що стосується кулеметів калібру 7,62, то ПКМ (модернізований кулемет Калашникова) залишається надзвичайно актуальним і надійним варіантом, - зазначає він.

Говорячи про бойові машини, співрозмовник зауважує, що свою результативність на полі бою неабияк проявив американський бронетранспортер Stryker. Він забезпечений надійним бронюванням, може пересуватися різними типами місцевості, здатен витримувати підриви на протитанкових мінах та озброєний кулеметом Browning M2.

Серед десантних військ найбільш популярним броньованим транспортом є німецький Marder, оснащений потужною 20-мм автоматичною гарматою.

Системи Stryker та Marder значно перевершують радянські бронетранспортери та БМП-2 в таких аспектах, як маневреність, прохідність, захист екіпажу та десанту, вогнева потужність і надійність озброєння. Підрозділи, які використовують ці машини, висловлюють лише позитивні відгуки. Тому ми продовжуємо навчати військовослужбовців для роботи з цими зразками техніки, - зазначає командир.

Інструктори батальйону регулярно виїжджають у зони проведення операцій, де надають навчання військовим. Це необхідно, оскільки через високу інтенсивність бойових дій відправка особового складу до навчальних центрів є неможливою. Такий підхід також сприяє обміну досвідом між військовими.

У ЗСУ ПРИВЕЛО ЗАХОПЛЕННЯ "ДЕСАНТНОЮ РОМАНТИКОЮ"

Олег ділиться тим, що його коріння походить з Вінниччини. З юного віку його вабила "десантна романтика" — тільники, блакитні берети (з 2017 року — марунового кольору) та стрибки з парашутом. Він навчався на факультеті високомобільних десантних військ у військовій академії в Одесі, і вибір його спеціальності був значною мірою зумовлений подіями АТО/ОСС.

Я завжди захоплювався військовими, які брали участь у бойових діях – вони стали для мене взірцем моралі. Коли з’явилася можливість, я вирішив, що теж хочу долучитися до захисту нашої батьківщини, - ділиться "Шкіпер".

Після завершення навчання в академії він був направлений до 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де зайняв посаду командира десантно-штурмового взводу. У 2020 році він вирушив виконувати завдання до Мар'їнки, що на Донеччині.

- У той час був оголошений режим припинення вогню, але командування бригади постійно наголошувало на необхідності бути готовими до будь-яких несподіванок, - ділиться спогадами десантник. - Тому ми не гаяли часу, покращували наші позиції, і кожен з нас усвідомлював, що рано чи пізно можлива не лише повномасштабна війна, а й загострення ситуації. Після відновлення у квітні 2021 року ми вирушили на Херсонщину, в район Олешківських пісків. Тоді вже було зрозуміло, що противник активно готується, адже зосереджував техніку і проводив великі навчання.

ПІСЛЯ ПОРАНЕННЯ ПРОДОВЖИВ СЛУЖБУ В НАВЧАЛЬНОМУ ЦЕНТРІ

Повномасштабна війна "Шкіпер" почалася на Луганщині. Він зазначає, що активна ескалація ситуації розпочалася 17 лютого 2022 року, коли супротивник почав накопичувати свою техніку поблизу зони бойових дій, збільшив частоту артилерійських обстрілів позицій Збройних Сил України та розгорнув інформаційну кампанію в медіа. Ворожі сили намагалися спровокувати українських військових, проте ті залишалися у повній бойовій готовності і не піддавалися на провокації.

24 лютого підрозділ Олега потрапив під інтенсивний артилерійський обстріл, проте, на щастя, обійшлося без втрат. Після цього він вирушив на захист міста Щастя, де бійці його батальйону знищили кілька одиниць ворожої техніки та захопили їхніх екіпажів в полон. Після цього зіткнення російські війська змушені були відступити.

На початку широкомасштабної війни Митрополит зазнав вогнепального поранення правої руки.

Мене евакуювали з передової і доставили в цивільну лікарню. З того моменту розпочався мій тривалий шлях лікування та реабілітації, оскільки я отримав ушкодження нерва. Відчував гіркоту через те, що так швидко вибув з активної служби. Крім того, я зіткнувся з фізичними труднощами, адже мені довелося навчитися писати та стріляти лівою рукою. Хоча моя поранена рука не відновилася повністю, я знову навчився працювати нею, хоча іноді відчуваю, що втрачаю контроль над нею, - ділиться своїм досвідом військовий.

Він зазначає, що після завершення реабілітації прагнув продовжити свою службу. Наприкінці 2022 року його призначили командиром навчальної роти батальйону БЗВП у 199 навчальному центрі Десантно-штурмових військ.

Згодом він відправився виконувати завдання в район бойових дій. На жаль, під час цієї місії не обійшлося без втрат серед військових навчального центру. Після повернення його призначили начальником штабу батальйону фахової підготовки, а з минулого року він обіймає посаду командира цього підрозділу.

"ЧОЛОВІКАМ ВАРТО ЗРОБИТИ ВИБІР, ПОКИ ЙОГО НЕ ЗРОБИЛИ ЗА НИХ"

Я хочу звернутися до всіх чоловіків: обирайте свій шлях самостійно, поки за вас його не визначили інші, - зазначає "Шкіпер". - Сьогодні ідеальний момент для того, щоб отримати якісну підготовку та здобути військово-облікову спеціальність. У 2022 році така можливість була відсутня. На жаль, наразі немає ознак завершення бойових дій. Ми не можемо передбачити, як довго триватиме ця війна. Можливо, це стане схоже на ситуацію в Ізраїлі або періодичні конфлікти, як між Північною та Південною Кореями. Нам необхідно бути готовими до будь-яких викликів.

Він має велику пристрасть до історії і підкреслює, що втративши свою незалежність після Визвольних змагань 1917-1921 років, український народ пережив 70 років неволі, репресій, Голодомор та концтабірного режиму.

Зараз ми знаходимося на важливому етапі національної боротьби, коли необхідно зібратися і стати на захист своєї країни. Незалежність, яку ми отримали в 1991 році, була дарована нам занадто легко, і тепер ми сплачуємо за неї свою ціну. Не можна сидіти і чекати, виправдовуючи себе, що я візьму зброю лише тоді, коли ворог опиниться на сусідній вулиці. Ні, цього не станеться. Я бачив, як ворог заполоняє вулиці міст і сіл, і зазвичай цивільні люди або тікають, або стають жертвами безперервних артилерійських обстрілів, - підкреслює командир.

Ірина Чириця з Житомира.

Фото 199 навчального центру Десантно-штурмових військ ЗСУ