(ВІДЕО) "Лице кордону": коли гасло світло - він тримав стяг. Історія прикордонника Дениса Бульбанюка.

Ця оповідь про те, як біль, вибухи та темрява не здолали найважливіше – віру, честь і обов'язок. Майор Денис Бульбанюк, офіцер Державної прикордонної служби України, став не просто свідком жорстоких випробувань, а й символом незламності. Він виніс з поля бою знамено свого підрозділу, яке беріг біля серця, захищене його бронежилетом.

Його шлях до війська почався рано. У 2010 році, ще п'ятнадцятирічним хлопцем, Денис зробив свідомий вибір - вступив до Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Саме там сформувався його характер - дисципліна, витримка, відповідальність. Два роки навчання лише зміцнили впевненість. Після завершення навчання він твердо вирішив стати прикордонником.

У 2012 році Денис починає навчання в Національній академії Державної прикордонної служби України, вибравши факультет юридичних наук. Проте навчальний процес незабаром став для нього справжнім випробуванням і школою життя.

Повномасштабне вторгнення Денис зустрів на службі. Разом із побратимами вони без зволікань стали до оборони - мінували підходи, облаштовували укріплення, готували позиції. Перші дні - Київщина. Важкі, напружені, вирішальні.

Після звільнення Київщини Денис виконував завдання на Житомирщині. Попри відносно молодий вік, за його плечима вже був значний досвід, у тому числі участь у міжнародних навчаннях. Знання, отримані там, він передавав іншим. Певний час займався підготовкою новобранців.

А потім настала черга Харківського регіону.

Травень 2023 року. Поблизу Вовчанська. Під час виконання бойового завдання місце дислокації підрозділу зазнало потужного авіаудару. П'ять керованих авіабомб, випущених з боку Бєлгорода, накрили штаб. Одна з них впала всього за п'ять метрів від Дениса. Вибух. Руйнування. Темрява.

Будівля була зруйнована. Він отримав контузію, його тіло охопила нестерпна біль, а кров почала текти. У подібних обставинах багато людей втрачають свідомість. Проте Денис зміг піднятися.

Незважаючи на травми, спантеличення та біль, він вирішив розпочати боротьбу, прибираючи перешкоди і прокладаючи шлях до свободи. І йому це вдалося.

Після цього його дружини по зброї евакуювали до стабілізаційного центру. Незабаром він потрапив до лікарні, де пройшов хірургічні втручання та розпочав тривалий процес реабілітації.

Травми були серйозними. Він частково втратив зір – 80% на одне око. Попереду його чекала тривала реабілітація та нелегкий шлях до відновлення звичного життя і повернення до служби.

Але він вистояв. Як вистояв і прапор Державної прикордонної служби України, який Денис проніс крізь усе це.

Схований у бронежилеті, поруч із серцем, цей прапор супроводжував його як на міжнародних навчаннях, так і на фронті. Він став свідком війни, чув гучні вибухи та відчував удари разом зі своїм власником.

Пошматований, але не зламаний. Так само, як і сам Денис. Так само, як і Україна.

Сьогодні цей прапор повернувся разом із воїном до рідного 7 прикордонного Карпатського загону, як символ витримки, честі та незламності.

І сам Денис - теж повернувся.

Сьогодні майор Бульбанюк знову у строю. Він обіймає посаду заступника начальника відділу бойової та спеціальної підготовки 7 прикордонного Карпатського загону. Його завдання - готувати особовий склад, передавати досвід, який оплачений надто високою ціною.

Він усвідомлює, що таке насправді війна, і має чітке уявлення про те, як до неї підготуватися. Його досвід — це не просто теорія, а реальні знання, здобуті на полі бою.

Поряд із ним завжди перебуває його родина. Дружина та син — ті, заради кого він знаходить сили, відновлює себе та продовжує свій шлях. Вони є його внутрішньою підтримкою та найпотужнішою мотивацією.

Бо за кожним бійцем приховано не тільки уніформа, озброєння та обов'язок. Там є любов. І саме ця любов підтримує нас у моменти, коли світло починає гаснути.

Нагадаємо, що нещодавно у Києві, в Медіацентрі "Україна", було презентовано фотовиставку "Обличчя кордону" - проєкт, що об'єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Історія Дениса Бульбанюка одна з них.

Інформаційним партнером цього проєкту є портал TrueUA.info (https://trueua.info/).