Як виховувати чотирьох дітей без суперечок: рекомендації від батьків з великою сім'єю.

Тимур та Інна Мірошниченки -- одні з найвідоміших популяризаторів усиновлення в Україні. В інтерв'ю Vogue UA подружжя розповіло, як виховує чотирьох дітей -- двоє біологічних і двоє усиновлених -- і поділилося порадами психологів, що допомагають не обділити увагою жодного з них.

Телеведучий Тимур, який відзначає свій 40-річний ювілей, згадує свої студентські роки, коли навчався на факультеті психології в Національному авіаційному університеті. Він разом зі своєю командою КВК відвідував дитячі будинки, і після одного з візитів до школи-інтернату для дітей з інтелектуальними порушеннями в Трипіллі, звична весела атмосфера змінилася на тишу. Команда, яка зазвичай була гучною, поверталася додому, заглибившись у роздуми. Саме в той момент, як він згадує, в його свідомості виникла ідея про можливість подарувати дім безпритульній дитині.

Як у родині з'явилися Марсель та Ангеліна

На початку широкомасштабної агресії Інна разом із двома рідними дітьми вирушила на захід України, а згодом переїхала до Німеччини. Саме на такій відстані, тисячі кілометрів один від одного, подружжя вирішило взяти дитину під опіку. У січні 2023 року вони подали заявку до служби у справах дітей, а всього через місяць успішно пройшли необхідні курси для майбутніх усиновлювачів.

Шлях до дитини виявився тривалішим, ніж я очікував. Незважаючи на те, що в інтернатах мешкають тисячі малюків, знайти того, кого можна забрати в родину, виявилося надзвичайно складним завданням. Більшість із них не мають можливості на усиновлення, адже їхні біологічні батьки не позбавлені батьківських прав протягом багатьох років. Врешті-решт у Житомирській області я знайшов хлопчика, якого можна було усиновити — це був Марсель, якому на той момент виповнився рік і сім місяців.

Адаптаційний процес після інтернату.

Перші місяці виявилися найскладнішими. "Він не дозволяв до себе доторкнутися, міг навіть ударитися головою об асфальт, а я боялася його обійняти, бо це лише погіршило б його стан," – згадує Інна. Наразі маленький кучерявий блондин із задоволенням обіймає і говорить, що любить свою маму та тата.

Рік після появи Марселя сім'я вирішила удочерити восьмирічну Ангеліну. Це стало початком справжніх викликів: їм довелося залучити нейропсихолога, дефектолога, а також наставника, який щоденно підтримує дівчинку в навчанні. Крім того, знадобилися консультації психолога, психіатра, невролога і генетика. "Вона була з нами лише два роки, тоді як в інтернатній системі провела цілих вісім", – зазначають батьки.

Чому діти в інтернатах рідко виявляють сльози?

Інна, член моніторингової групи Офісу Омбудсмана з 2023 року, поділилася своїми спостереженнями про те, що відбувається за закритими дверима інтернатів. "Ви знаєте, чому діти в інтернатах майже не виявляють своїх емоцій? Бо їхній плач залишиться непоміченим. Якщо вони продовжать, це може призвести до покарання. Деякі заклади навіть утихають дітей за допомогою транквілізаторів".

За словами правозахисниці, щорічно на утримання інтернатів витрачається від 11 до 15 мільярдів гривень. "Основна частина цих коштів йде на підтримку інфраструктури та виплату зарплат. Дуже сумно, що на потреби дітей виділяється лише близько 10% цієї суми". Інна зазначає, що діти в інтернатах не мають можливості гратися, адже не знають, як це робити: іграшкові лялька та трактор, що стоять у ігровій кімнаті, є лише декоративними елементами для волонтерів, а дітям гратися ними заборонено.

Порада психологів: окремий день для кожної дитини

Коли дітей четверо, найскладніше -- щоб ніхто не почувався обділеним увагою. Психологи порадили батькам влаштовувати окремі дні для кожної дитини. "Діти дуже люблять ці дні, чекають, вигадують, що ми робитимемо. І це насправді має фантастичний ефект", -- розповідає Тимур. Наприклад, шестирічний Марко з татом ідуть до барбершопа та в McDonald's.

У родині також діє жорстке правило: сторонні дорослі, включно з родичами і друзями, не ночують у домі Мірошниченків, а діти не залишаються ночувати в інших. Інна визнає, що це "професійна деформація", яка з'явилася після десятків історій, побачених під час моніторингів.

Що робити, якщо почуття не виникають відразу?

Прив'язаність до усиновленої дитини не завжди виникає миттєво, і Інна радить батькам не картати себе за це. "Якщо любов приходить не одразу -- це не означає, що я погана мама. Ми просто будуємо наші стосунки -- крок за кроком". Подружжя також підтримує проєкт "Ресурсні вихідні", який допомагає прийомним батькам запобігати вигоранню. Про нього обидва знають із власного досвіду, але жартують, що батьківство -- "не та робота, з якої можна звільнитися".

Нещодавно портал Знай інформував про те, що діти тепер отримуватимуть освіту під землею через обстріли: які зміни чекають на нову школу.

Також наш портал інформував, війна ламає світ підлітків-переселенців: психологи пояснили, як батькам допомогти дитині.

Більше деталей читай у матеріалі: діти зчитують страх батьків: як правильно пояснювати малюкам реалії війни.