Журналісти провели дослідження фінансових станів 62 керівників обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки: 10% з них виявилися підозрюваними у кримінальних справах.

#Бізнес

Близько 29 осіб, що становить 47% від загальної кількості, серед колишніх та нинішніх керівників обласних ТЦК та СП, за час війни змогли придбати активи, використовуючи свої доходи. Водночас 27 осіб (43%) не здійснили жодних покупок майна під час повномасштабного вторгнення, а лише 6 осіб (10%) стали об'єктами кримінальних розслідувань, зокрема, у справах про незаконне збагачення.

Про це йдеться у розслідуванні "Суспільного", повідомляє Цензор.НЕТ.

НАЗК перевірило статки 32 керівників

Згідно з інформацією, наданою Національним агентством з питань запобігання корупції, з 2022 року до березня 2026 року було проведено 32 перевірки способу життя для колишніх та діючих керівників ТЦК та СП.

"Згідно з результатами досліджень способу життя, до спеціалізованих органів, відповідальних за боротьбу з корупцією, було направлено дев'ять обґрунтованих висновків, в яких виявлено ознаки незаконного збагачення відповідно до статті 368-5 Кримінального кодексу України. Загальна сума виявлених порушень становить 367 927 245 гривень", - повідомили в НАЗК.

10% учасників розслідувань правоохоронних структур

У свою чергу, "Суспільне" провело аналіз фінансового стану 62 колишніх і чинних керівників обласних ТЦК та СП, а також їхніх сімей.

Більша частина керівників ТЦК (29 осіб, що становить 47%) за час війни набули активів, вартість яких відповідає їхнім офіційним доходам.

У цій групі представлені як колишні, так і теперішні керівники обласних військових комісаріатів: Олексій Трофіменко та Сергій Мартищенко (Житомирський ОТЦК), Дмитро Губський, Михайло Холодов (який загинув), а також Сергій Пометун (Полтавський ОТЦК), Андрій Сезько (Сумський ОТЦК), Сергій Лобан та Віталій Луговський (Черкаський ОТЦК), Олег Гончарук та Олександр Шибирин (Чернігівський ОТЦК), Олександр Охріменко та Юрій Пуйко (Одеський ОТЦК), Ярослав Кучер, Роман Юзвенко та Владислав Зуєв (Кіровоградський ОТЦК), Олег Кивлюк (Волинський ОТЦК), Андрій Наконечний (Рівненський ОТЦК та СП, помер), Денис Чаюк, Артур Ніязов та Денис Сахацький (Львівський ОТЦК), Володимир Корпач (Хмельницький ОТЦК), Ігор Сорокопуд, Сергій Потяков та Сергій Арушанян (Чернівецький ОТЦК), Віктор Павлюк (Донецький ОТЦК), Володимир Арап (Луганський ОТЦК), Олександр Конєв та Сергій Маркін (Харківський ОТКЦ), а також Олександр Марущак (Запорізький ОТЦК).

Ще 27 осіб (43%) взагалі не купували жодного майна.

Серед них: Ігор Напольський (Житомирський ОТЦК), Олексій Сіроштан та Валерій Васянович (Сумський ОТЦК), Олег Веретільник (Черкаський ОТЦК), Сергій Панасюк та Олександр Самотей (Херсонський ОТЦК), Віталій Куліш (Миколаївський ОТЦК), Сергій Марценюк (Вінницький ОТЦК), Михайло Близнюк (Волинський ОТЦК), Іван Павлюк (Рівненський ОТЦК та СП), Володимир Ярмошук, Володимир Бабанін, Василь Масьовський, Євген Мамайчук (Івано-Франківський ОТЦК), Олександр Тіщенко (Львівський ОТЦК), Сергій Свідерський та Денис Савчук (Тернопільський ОТЦК), Костянтин Радченко, Володимир Возний (загинув), Андрій Богданов (Хмельницький ОТЦК), Юрій Миронець (т.в.о. керівника Чернівецького ОТЦК), Олексій Дубовик (Дніпропетровський ОТЦК), Вадим Ільєнко та Євген Мамайчук (Донецький ОТЦК), Юрій Полулященко (Луганський ОТЦК), Павло Житняк (Харківський ОТЦК), Володимир Новосядлий (Київський ОТЦК).

Ще 10% керівників, за даними журналістського аналізу, виявилися учасниками розслідувань.

Серед них опинилися особи, чиї фінансові ресурси викликають підозри щодо їхнього незаконного походження.

Серед них -- Євген Борисов (ексначальник Одеського ОТЦК та СП), Олександр Устименко (ексначальник Черкаського ОТЦК), Сергій Луцюк (ексначальник Рівненського ОТЦК), Геннадій Яременко (ексначальник Запорізького та Донецького ОТЦК), Артем Требесов (ексначальник Харківського, пізніше т.в.о. начальника Чернігівського ОТЦК), Андрій Савчук (ексначальник Закарпатського ОТЦК).

"Аналіз керівників виявив, що лише 10% системи становлять ту саму "червону зону", яка генерує кримінальні провадження, позови про цивільну конфіскацію та формує її сприйняття. Але саме ці випадки стають головним пальним для ворожої пропаганди", - підсумовують журналісти.