40 років по катастрофі на Чорнобильській АЕС: які лісові дари Полісся все ще можуть бути небезпечними для споживання

У лісах північної частини Житомирської області все ще спостерігається істотне перевищення безпечних норм радіонуклідів у грибах і ягодах.

Цього року виповнюється 40 років з моменту трагедії на Чорнобильській атомній електростанції, що вважається однією з наймасштабніших техногенних катастроф в історії людства. Експерти підкреслюють, що наслідки цієї катастрофи досі відчуваються і продовжують впливати на природні екосистеми значної території Європи, зокрема на українське Полісся.

Кандидат біологічних наук Олександр Орлов, який займається вивченням наслідків катастрофи з моменту її виникнення, зазначив, що лісові екосистеми стали своєрідним "сховищем" радіоактивних елементів. Під час аварії радіоактивні частинки осідали на хвої та листі дерев, а згодом потрапляли до лісової підстилки та ґрунту. Внаслідок цього рівень забруднення в лісах в деяких місцях перевищує показники на прилеглих сільськогосподарських угіддях.

Окремо він зазначив, що це особливо стосується грибів, які активно накопичують радіонукліди. Найбільше здатні накопичувати цезій-137, зокрема польський гриб, маслюки та моховики.

Дослідження 2023-2025 років у лісах Коростенського району Житомирської області показали, що навіть на територіях із відносно низьким рівнем забруднення ґрунтів у грибах часто фіксують перевищення допустимих норм. За санітарними вимогами, граничний рівень цезію-137 у свіжих грибах становить 500 Бк/кг, однак у деяких зразках показники сягали десятків тисяч бекерелів.

Дослідження показали, що чорниця здатна ефективно накопичувати радіонукліди. Ягоди та листя цієї рослини можуть містити цезій-137 у значно більших кількостях, ніж багато інших видів лісової флори.

Головними радіонуклідами, які викликають занепокоєння, є цезій-137 та стронцій-90, період напіврозпаду яких становить близько 30 років. Проте, повне розпадання цих елементів може займати до трьох століть. Це свідчить про те, що загрози для лісових районів Полісся залишатимуться актуальними ще протягом тривалого часу.

Одночасно для мешканців Полісся лісові дари залишаються суттєвою складовою їхнього раціону. Після обережності, яка панувала в 1990-х, багато людей знову почали збирати та вживати гриби і ягоди, що може підвищити ризик внутрішнього опромінення.

Чорнобильську катастрофу зазвичай згадують 26 квітня, вважаючи цю дату символом минулого. Проте трагедія не залишилася в минулому ані в 1986 році, ані після зведення нової захисної конструкції над четвертим енергоблоком. Наслідки цієї катастрофи для навколишнього середовища – це не закрита глава, а тривалий процес, що триває не роками, а тисячоліттями. Більше про це в статті "Чорнобиль не закінчився. Чому катастрофа 1986 року досі впливає на українське майбутнє" Артема Колесника.