Пенсійний фонд не визнав рік військової служби, внаслідок чого чоловік залишився без пенсії через інвалідність: рішення суду - sud.ua

Чоловік отримав III групу інвалідності через захворювання, пов'язане із захистом Батьківщини, але Пенсійний фонд відмовив йому в пенсії -- не вистачило страхового стажу. При цьому майже рік строкової служби в армії, яку він проходив у 2009-2010 роках, чиновники не врахували, оскільки в електронному реєстрі не було відповідних відомостей.

Згодом чоловік усе ж отримав пенсію, але лише з 2025 року, коли накопичив необхідний стаж. Він вирішив оскаржити попередню відмову, адже військова служба була підтверджена записами у військовому квитку. Чи може відсутність даних про страхові внески позбавити людину права на врахування військової служби під час призначення пенсії? Це питання стало ключовим у справі, яку розглянув Житомирський окружний адміністративний суд.

Як чоловік втратив право на пенсію через недостатній трудовий стаж.

Судом було встановлено, що 17 травня 2022 року чоловікові присвоїли III групу інвалідності, що виникла внаслідок хвороби, отриманої під час служби на захист Батьківщини.

8 вересня 2022 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Згідно з принципом екстериторіальності, документи розглянуло Головне управління Пенсійного фонду України, що розташоване в Київській області. Уже 15 вересня 2022 року цей орган виніс рішення про відмову у призначенні пенсійних виплат.

Причиною цього стало недотримання вимог щодо страхового стажу.

На момент звернення чоловіку було 32 роки. Відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для призначення пенсії по інвалідності III групи в такому віці потрібно мати щонайменше п'ять років страхового стажу.

Однак, за підрахунками Пенсійного фонду, страховий стаж заявника становив лише 3 роки 7 місяців 19 днів.

У цьому випадку пенсійний орган не врахував період, коли він проходив строкову військову службу з 23 квітня 2009 року по 22 квітня 2010 року.

Чоловік мав військовий квиток, у якому було зазначено відповідний період служби. Проте в Реєстрі застрахованих осіб інформація за цей час була відсутня.

Пенсійний фонд звернувся до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України з проханням надати інформацію про суми страхових внесків та нарахованих грошових виплат, отриманих під час військової служби.

Про це заявника повідомили листом від 22 вересня 2022 року. Водночас йому роз'яснили, що в разі повторного звернення та підтвердження необхідних п'яти років страхового стажу питання призначення пенсії може бути розглянуте знову.

Пенсію надали лише через кілька років, однак суперечка залишилася нерозв'язаною.

28 березня 2025 року чоловік знову звернувся з проханням про призначення пенсії у зв'язку з інвалідністю.

Цього разу Пенсійний фонд встановив наявність необхідного страхового стажу та призначив виплати з дати повторного звернення -- 28 березня 2025 року.

Проте суперечливий етап проходження строкової військової служби так і не було враховано.

9 квітня 2025 року чоловік знову звернувся до пенсійного органу, наполягаючи, що його військова служба повинна враховуватися при обчисленні страхового стажу.

Він звернувся з проханням розглянути можливість призначення пенсії з дати його першого запиту, що був поданий 8 вересня 2022 року, а не з березня 2025 року.

У відповіді, наданій 15 травня 2025 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зазначило, що на момент визнання інвалідності та первинного звернення чоловік не мав достатнього п'ятирічного страхового стажу.

Таким чином, його пенсія була затверджена лише з 28 березня 2025 року, оскільки, згідно з висновком пенсійного відомства, на той момент були виконані умови статті 32 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому Пенсійний фонд підтвердив, що у військовому квитку заявника містяться відомості про проходження строкової служби, але в Реєстрі застрахованих осіб даних за відповідний період немає.

Чоловік не погодився з таким підходом і звернувся до суду.

Він наполягав на скасуванні рішення, яке відмовляло йому в призначенні пенсії, та вимагав, щоб Пенсійний фонд повторно розглянув його початкову заяву, враховуючи час служби в армії в його страховому стажі.

Що говорили в Пенсійному фонді

У судовому засіданні представники пенсійних установ висловили заперечення щодо позовних вимог.

Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області підкреслило, що на момент першого запиту чоловік мав всього 3 роки, 7 місяців і 19 днів страхового стажу, тоді як для отримання пенсії потрібно було мати щонайменше п'ять років.

Таким чином, відповідач вважає, що в вересні 2022 року не існувало підстав для надання пенсії по інвалідності.

Додатково, пенсійний орган апелював до своїх дискреційних прав для ухвалення рішень про надання пенсій та встановлення причин для відмови.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області також підтвердило, що строкова військова служба не була врахована в страховий стаж заявника.

Водночас цей орган підкреслив, що чоловік почав отримувати пенсію по інвалідності з 28 березня 2025 року, оскільки до цього моменту він накопичив потрібний страховий стаж.

Чому суд ухвалив рішення на користь чоловіка?

Дослідивши матеріали справи, Житомирський окружний адміністративний суд встановив, що військова служба позивача з 23 квітня 2009 року до 22 квітня 2010 року підтверджена належними документами.

Зокрема, відповідні дані були зафіксовані у військовому посвідченні, виданому 21 квітня 2009 року.

Суд зауважив, що документи, що підтверджують проходження служби, були завірені печаткою відповідної організації і не мали жодних виправлень, підтирань або інших ознак, що могли б поставити під сумнів їхню автентичність.

Тобто сам факт проходження чоловіком строкової військової служби не був спростований.

Розглядаючи справу, суд досліджував норми законодавства, що стосуються зарахування періоду військової служби до страхового стажу.

Зокрема, у статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" зазначається, що період проходження військової служби враховується для громадян України в їхньому страховому стажі, стажі трудової діяльності, стажі роботи за фахом та стажі на державній службі.

Крім того, відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України та інших визначених законом військових формуваннях, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Отже, закон чітко встановлює, що період проходження строкової військової служби може бути зарахований до страхового стажу.

Чи несе військовослужбовець відповідальність за невнесення страхових платежів?

Однією з основних проблем у цій справі виявилася відсутність інформації про сплату страхових внесків за час проходження строкової військової служби.

Суд підкреслив, що з 1 січня 2004 року строки військової служби враховуються відповідно до інформації, що міститься в персоніфікованих записах Пенсійного фонду України.

Водночас відповідальність за своєчасне подання звітності про нараховані та сплачені страхові внески покладається на страхувальника.

Отже, особа, яка проходила строкову військову службу, не повинна нести негативні наслідки через неналежне виконання відповідних обов'язків страхувальником.

На підтвердження своєї позиції суд послався на постанову Верховного Суду від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17.

У цьому рішенні Верховний Суд визначив правовий принцип, відповідно до якого право на зарахування часу військової служби до страхового стажу чітко закріплено в статті 8 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" і не вимагає додаткового підтвердження.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив, що позивач не зобов'язаний платити внески до Пенсійного фонду під час проходження строкової військової служби.

Таким чином, термін служби з 23 квітня 2009 року по 22 квітня 2010 року буде враховано в його страховий стаж.

Чому рішення Пенсійного фонду було визнано неправомірним?

Суд також звернув увагу на те, як саме пенсійний орган обґрунтував відмову у призначенні пенсії.

У своєму рішенні від 15 вересня 2022 року Пенсійний фонд повідомив, що у заявника недостатній страховий стаж.

Проте в документі не були вказані жодні причини, чому час проходження строкової військової служби не був врахований при його розрахунку.

У листі Пенсійного фонду, датованому 22 вересня 2022 року, зазначалось, що пенсійний орган звернувся до архіву Міністерства оборони з проханням надати інформацію про страхові внески за оспорюваний період.

Тобто на момент ухвалення рішення про відмову питання зарахування військової служби не було належним чином вирішене.

Суд наголосив, що позивач надав докази проходження строкової військової служби, які відповідачі не спростували.

У цих умовах суд постановив, що вказаний період повинен бути взятий до уваги Пенсійним фондом при розгляді питання про надання пенсії у зв'язку з інвалідністю.

Оскільки пенсійний орган не надав достатніх підстав для відмови в зарахуванні служби та не підтвердив законність свого рішення, суд вирішив, що потрібно скасувати це рішення.

Яке рішення ухвалив суд?

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалив часткове задоволення позову, поданого чоловіком.

Суд визнала незаконним та анулював постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, ухвалену 15 вересня 2022 року під номером 064450006851, щодо відмови в наданні пенсії по інвалідності.

Крім того, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву чоловіка від 8 вересня 2022 року.

При повторному аналізі питання пенсійний орган зобов'язаний врахувати в страховому стажі час проходження строкової військової служби з 23 квітня 2009 року по 22 квітня 2010 року, згідно з даними, зазначеними у військовому квитку.

Водночас суд не зобов'язав Пенсійний фонд безпосередньо призначити пенсію з вересня 2022 року або виплатити кошти за минулий період.

Замість цього він правильно встановив, що адекватним способом захисту порушеного права є скасування попередньої відмови та повторний розгляд первісної заяви з урахуванням військової служби.

При цьому здійснити повторний розгляд має саме Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, оскільки воно за екстериторіальним принципом розглядало заяву та ухвалило оскаржуване рішення.

У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Також суд постановив стягнути на користь позивача по 605,60 грн судового збору з кожного з двох відповідачів.

Отже, суд встановив, що просто відсутність інформації про сплату страхових внесків у реєстрах Пенсійного фонду не може бути підставою для ігнорування підтвердженого періоду проходження строкової військової служби. Обов'язок щодо надання звітності стосується страхувальника, а не особи, яка виконувала свої військові зобов'язання.

Вирок Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/19457/25 має можливість бути оскарженим у Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу t.me/sudua, а також слідкуйте за новинами на Google Новини SUD.UA! Не забудьте підписатися на наші VIBER та WhatsApp, а також на сторінки в Facebook, Instagram та X, щоб завжди бути в центрі найважливіших подій.