7 березня у Львові відбудеться прощання з двома героями-захисниками.

У п'ятницю, 7 березня, Львів проведе в останню путь військових Захара Палія та Володимира Кіліяна, які загинули, захищаючи Україну від агресії російських окупантів. Інформацію про це підтвердила пресслужба Львівської міської ради.

Церемонія поховання військових розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Захару Палія похоронять на Голосківському цвинтарі, тоді як Володимира Кіліяна спочинуть на Личаківському цвинтарі.

Навчався у Львівській гуманітарній гімназії (сьогодні - Класична гімназія при Львівському національному університеті імені Івана Франка). Здобув вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зеноновича Ґжицького.

Останнім часом я працював ветеринаром у клініці "Друг". Моїм захопленням були гори, і я часто проводив вільний час, займаючись гірським туризмом.

Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації я став на захист своєї країни від загарбників. Брав участь у виконанні бойових завдань на територіях Сумщини, Херсонщини, Донеччини та на Курському напрямку в складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

За відгуками рідних та товаришів, він був надзвичайно доброю людиною. Користувався величезною пошаною серед своїх колег та підлеглих. Виявляв високу мотивацію до професійного розвитку, протягом служби прагнув підтримувати підрозділ у хорошому моральному стані, завжди проявляючи розуміння до тих, хто був поруч.

За виявлений особистий героїзм отримав кілька нагород, серед яких Почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест", "Срібний хрест" та орден "За мужність" III ступеня, вручений Президентом України.

У Захара Палія залишилися батьки, дружина та старший брат.

Навчався у Середній загальноосвітній школі № 99 м. Львова. Згодом вступив до Вищого професійного училища № 48 (сьогодні - Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва").

Останнім часом я займався діяльністю в компанії з обмеженою відповідальністю "Сільпо Фуд". За свідченням рідних, я відзначався дуже добрим і лагідним характером, а також мав пристрасть до допомоги матері в домашніх справах.

З моменту початку повномасштабного вторгнення з боку Російської Федерації я взяв на себе відповідальність захищати нашу країну від загарбників. Моя військова служба проходила в різних регіонах, зокрема на Київщині, Одещині, Житомирщині та Сумщині. Пізніше я брав участь у виконанні бойових завдань у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

У Володимира Кіліяна є батьки та брат.