"Фальшива підтримка": як висвітлюють ситуацію з переселенцями та біженцями в соціальних мережах.

Дослідження, яке охопило близько восьми тисяч публікацій у Facebook та Telegram за період з січня по липень 2026 року, виявило, що про вразливі групи в соціальних мережах частіше висловлюються не самі представники цих категорій, а ті, хто, здавалося б, прагне їм допомогти.

У Facebook та Telegram тематика переселенців обговорюється в 3,6 рази частіше, ніж тема біженців, зокрема, було зафіксовано 5840 згадок про переселенців у порівнянні з 1619 згадками про біженців у проаналізованих повідомленнях.

* У повідомленнях про переселенців тема допомоги домінує над іншими темами: у понад 70% проаналізованих дописів із фейсбуку й 62% із телеграму згадують підтримку внутрішніх переселенців, тоді як про допомогу біженцям пишуть лише у 6,7% і 13,7% дописів відповідно.

* Найбільшу кількість згадок про допомогу переселенцям займають державні та місцеві органи влади – 3689 з 8560 у категорії "допомога". Це більше, ніж сукупні згадки міжнародних організацій (1763) та приватних ініціатив (3108).

У випадку біженців, державна підтримка, на яку припадає 756 із 1162 випадків, переважає об'єднані згадки про українську державу (276) та приватні ініціативи (130).

* Публікації з оцінними судженнями щодо переселенців частіше трапляються у фейсбуці -- 20,4% дописів проти 10% у телеграмі, -- тоді як щодо біженців ситуація обернена: більш емоційно обговорюють у телеграмі (12% аналізованих публікацій), ніж у фейсбуці (7%).

У 8% публікацій, що зосереджені на переселенцях та біженцях, згадувалося про ризик втрати допомоги, тоді як про те, що переселенці вже позбулися підтримки, йшлося в 4,6% випадків. У соціальних мережах питання зменшення підтримки переселенців розглядається більше як потенційна загроза, а не як вже здійснений факт.

Лише 5% постів про внутрішніх переселенців та 1,7% про біженців згадують їх позитивний вплив на громади, що їх приймають. Тема того, що переселенці та біженці можуть приносити користь своїм новим спільнотам, а не лише отримувати підтримку, майже не обговорюється у соціальних мережах.

Вступ і контекст

Приблизно десять мільйонів українців були змушені залишити свої домівки через конфлікт. Проте в соціальних мережах про них частіше говорять не самі переселенці, а чиновники, волонтери та представники іноземних урядів. Станом на кінець квітня 2026 року, за даними Міністерства економіки, екології та сільського господарства України, за кордоном перебуває 5,76 мільйона українських біженців. Це число не включає тих, хто знаходиться в Росії. Крім того, 4,65 мільйона людей (на червень 2026 року) залишили свої домівки, але залишилися в Україні, отримавши статус внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Внутрішньо переміщені особи мають такі ж права та обов'язки, як і інші громадяни України. Водночас українці, які отримали статус біженця або особи, що потребує додаткового захисту за кордоном, мають обмежені права порівняно з громадянами тих країн, які надали їм прихисток. Незалежно від соціального статусу та різних можливостей, для переселенців і біженців спільним є відчуття втрати дому через війну, а також необхідність адаптуватися до нового оточення, що часто ускладнюється браком розуміння їхнього досвіду з боку тих, хто не покидав свої домівки через бойові дії.

Центр досліджень "Детектора медіа" провів аналіз спільних рис і відмінностей у публікаціях користувачів українських платформ Telegram та Facebook, зосереджуючи увагу на темах переселенців і біженців, а також на характері цього дискурсу.

Методологічний підхід

Ми раніше вже досліджували маніпулятивні повідомлення щодо українок і українців, переселенців і біженців. Пошукові запити для попередніх досліджень формулювали так, щоб збільшити шанси знайти публікації, які збігаються з маніпулятивними і дезінформаційними повідомленнями. Що збільшувало потрапляння повідомлень, які стосуються, наприклад, маніпуляцій щодо жінок.

Цього разу ми вирішили сформулювати запити в пошуковій системі Semantrum таким чином, щоб не зосереджуватися виключно на маніпулятивних аспектах, а намагалися охопити максимально широкий спектр запитів. Метою було проаналізувати різні види повідомлень про внутрішньо переміщених осіб та біженців як вразливих категорій населення. Ми також звернули увагу на те, хто саме потрапляє "в об'єктив" соціальних мереж, коли йдеться про переселенців і біженців, визначаючи, хто виступає у цих оповідях головним героєм, а хто залишається на другому плані. Фейсбук та Телеграм були обрані через те, що це одні з найпопулярніших платформ та месенджерів, якими користуються українці для отримання новин, згідно з дослідженнями медіаспоживання.

Запит у системі агрегації повідомлень із соцмереж Semantrum охоплював період публікацій з 1 січня 2026 до 03 липня 2026, з вказанням регіону джерела "Україна". Та містив 21 517 публікацій за ключовими словами "біженці, ВПО, переселенці, внутрішньо переміщені", українською та російською мовами. Розподіл публікацій: 12 913 публікацій із телеграму та 8 604 -- із фейсбуку. Для кожної платформи було сформовано дві вибірки, по 4 тисячі публікацій, із довірчим інтервалом 99% і похибкою 2%.

З обох вибірок було виключено 169 публікацій, у яких присутні ключові слова, але відсутні матеріали, що зосереджуються на біженцях і переселенцях з України в контексті російської агресії, що розпочалася у 2014 році з анексії Криму. Такі публікації ми охрестили нефокусними і не враховували в нашому аналізі. Інші 7 831 публікація містила необхідну інформацію та стосувалася згаданих груп, тому вони стали основою для нашого дослідження; ці публікації ми назвали фокусними.

У цьому тексті ми використовуємо термін "біженець" для позначення всіх громадян України, які отримали притулок в інших країнах, незалежно від їхнього юридичного статусу, включаючи біженців, осіб, які потребують додаткового захисту, або тих, хто підлягає тимчасовому захисту в країнах, де вони перебувають. Ми усвідомлюємо існування різних юридичних статусів, однак у цьому дослідженні ми об'єднуємо ці три категорії під єдиним поняттям "біженець", виходячи з їхньої потреби в захисті та притулку від держав, у яких вони тимчасово перебувають, незважаючи на те, що в українському інформаційному полі термін "тимчасовий захист" є більш розповсюдженим.

Обробка даних була виконана за допомогою потужної мовної моделі Gemma 4, яка має 26 мільярдів параметрів. Аналітики визначили 40 категорій для проведення аналізу, які включали переважно бінарні відповіді на запитання (так/ні) та охоплювали проблеми, пов’язані з виїздом і поверненням біженців і переселенців, державною допомогою та підтримкою інших організацій, загрозами для цих груп, а також питаннями субсидій, матеріальної допомоги, ризиками і перешкодами на шляху інтеграції тощо. Результати були надані у структурованому форматі в Google Sheets. Наступним етапом аналітики Центру досліджень "Детектора медіа" провели верифікацію отриманих даних та аналіз повідомлень з соціальних мереж, щоб краще описати та уточнити результати роботи мовної моделі.

Які думки висловлюють щодо переселенців і біженців?

Ми визначили 7 831 допис та публікацію з обох вибірок як "фокусні дописи". При аналізі відразу кидається в очі, що тема переселенців у соцмережах обговорюється значно частіше, ніж питання біженців. Проте, варто зазначити, що чіткі оцінки чи судження — незалежно від того, чи вони позитивні, чи негативні — зустрічаються лише в невеликій частині дописів.

Аналіз співвідношення та обсягу матеріалів про переселенців і біженців у Telegram та Facebook за період з січня до липня 2026 року. Дослідження проведено Центром "Детектор медіа" з використанням даних Semantrum.

У загальному обсязі даних про переселенців їх кількість згадується в 3,6 рази частіше, ніж дані про біженців—5840 проти 1619 записів. Однак, ця пропорція варіюється в залежності від платформи: на Facebook на кожну згадку біженця припадає п'ять згадок про переселенців (608 до 3017). Натомість, у Telegram це співвідношення становить один до двох (1011 до 2823). Причини цього явища досить прості: Telegram для багатьох користувачів слугує основним джерелом новин, що підтверджується результатами досліджень медіаповедінки та рівнем медіаграмотності в Україні. У новини, як правило, потрапляють повідомлення про українських біженців, які опинилися за кордоном.

Згадок про переселенців і біженців у публікаціях не так багато – всього 372 з 7831. Однак, статті, що містять оцінки цих груп, причому вони не завжди є маніпулятивними чи негативними, а просто емоційно забарвленими, зустрічаються в кожному шостому пості. Оцінки переселенців наводяться у 1190 з 7831 допису (~15%), причому частка таких матеріалів у Facebook (792) вдвічі перевищує кількість у Telegram (398). Щодо біженців, то тут ситуація інша: постів з оцінками – 782 (10% вибірки), і в цьому випадку Telegram лідирує з 509 дописами, в той час як у Facebook їх лише 273.

Частка, кількість і співвідношення дописів, що містили оцінки щодо переселенців і біженців у вибірці дописів із соцмереж. Центр досліджень "Детектора медіа" за даними Semantrum

Благополуччя та ризики.

Однією з тем, що обговорювалися в проаналізованих матеріалах, були публікації про переселенців, які сприймалися як "переваги" або "ризики" для спільнот, що їх приймають. Ці публікації траплялися значно частіше, ніж ті, що висвітлювали біженців як позитивний внесок для громад і країн, що надали їм притулок. Інформація про позитивний вплив переселенців на приймаючі громади з’явилася в 260 постах на Facebook, що складає 6,7% від загальної кількості фокусних публікацій. У той же час, у Telegram ця тема була представлена в 123 постах, що становить лише 3% від усіх дописів, класифікованих як благо або загроза в обраній вибірці.

Обговорення "загроз", які можуть виникнути внаслідок присутності переселенців у громадах, було зафіксовано в 65 постах на Facebook та 68 постах у Telegram. Це становить менше ніж 2% від загальної кількості публікацій у цій категорії в обох соціальних мережах. Хоча таких дописів не так багато, вони, ймовірно, акцентували увагу на потенційно чутливих і конфліктних питаннях між внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та місцевими жителями.

Наприклад, у лютому 2026 року в регіональних телеграм-каналах Чернівців активно поширювалась інформація про те, що "квартири українців, в яких ніхто не живе протягом тривалого часу, будуть передані внутрішньо переміщеним особам", нібито посилаючись на вже ухвалене рішення Міністерства розвитку громад і територій. Такі новини викликали значну негативну реакцію (див. скриншот нижче). Тоді Центр стратегічних комунікацій Spravdi спростував цю інформацію, наголосивши, що йдеться не про приватну власність, а про об'єкти державного та комунального сектору. Міністерство розвитку громад і територій також підтвердило, що даний проєкт не стосуватиметься пустуючих квартир, які належать приватним власникам.

Снимок экрана — мессенджер Telegram.

Найбільше критичних і маніпулятивних сюжетів у соцмережах не про переселенців, а про біженців. Про біженців із України як загрозу для спільнот чи держав, які їх приймають згадують у 3,9% від фокусованих на ВПО і біженцях публікацій. Частина дописів, які містили маніпуляції про переселенців і біженців, містила також згадки трудових мігрантів з інших держав в Україні. Що співвідноситься із полемікою довкола залучення в Україну трудових мігрантів із інших держав, аналізованою "Детектором медіа" у травні 2026 року. Або, наприклад, публікації про зміни у статусі перебування українських біженців у Польщі, що набули чинності в березні 2026 року, чи обговорення ідеї грошових відшкодувань тим українським біженцям, які готові повернутися в Україну. Зокрема, цю ідею обговорювали в Ірландії у квітні 2026 року. Там антиіммігрантська риторика є частиною порядку денного місцевих політичних сил та протестів.

Снимок экрана — мессенджер Telegram.

Тема біженців стала предметом активного обговорення, сповненого різноманітних прикладів. Обговорення скорочення допомоги українським біженцям в ЄС викликало інтерес серед волонтерів та політиків, таких як Сергій Притула, які ініціюють дискусії щодо розробки умов і державних політик для тих українців, які бажають повернутися на батьківщину. У телеграм-каналах одночасно з'являються повідомлення про зменшення підтримки українців у Польщі та дебати в Європейському Союзі щодо можливого продовження тимчасового захисту після березня 2027 року. Деякі дописи викликають сумніви щодо доцільності продовження допомоги з боку Європи, в той час як інші зосереджуються на окремих категоріях українських біженців, наприклад, військовозобов’язаних чоловіків. У фейсбук-групах активно обговорюється думка, що "без українських біженців економіка Європи може зазнати спаду".

Окрім цього, існує історія про економічну незалежність українських біженців: у квітні в телеграм-каналах з'явилося повідомлення з одного джерела, каналу UA War Infographics, яке базується на даних дослідження Центру економічної стратегії. Згідно з цими даними, лише 17% українських біженців у ЄС покладаються виключно на державну допомогу країн, які їх приймають, тоді як майже половина всіх біженців отримує доходи з роботи або власного бізнесу в іншій країні. Це дослідження було згадано та обговорено у фейсбуці та телеграмі більше ніж 60 разів у проаналізованій вибірці.

Снимок экрана — мессенджер Telegram.

Пости, що містять позитивні оцінки впливу переселенців на життя місцевих громад, переважно мали інформаційний характер. Наприклад, йшлося про експериментальний проєкт, який стартував у червні 2026 року після ухвалення відповідної постанови Кабінету Міністрів, що передбачає придбання житла для переселенців у сільських районах на два роки. Інші дописи повідомляли про відкриття нових центрів підтримки для переселенців, організованих спеціалізованими громадськими організаціями, як, наприклад, у Вознесенську на Миколаївщині. Варто зазначити, що один з дописів з каналу ГО "Захист держави" (з менш ніж тисячею підписників) потрапив до бази даних завдяки репосту в регіональному телеграм-каналі "Трухи", що забезпечило йому 35 тисяч переглядів.

Допомога біженцям і переселенцям

У цьому дослідженні ми досліджуємо всі публікації, що стосуються матеріальної та нематеріальної підтримки українців, які були змушені залишити свої домівки через агресію Росії. Ми розглядаємо вплив допомоги з боку держав, де наразі перебувають українські біженці, на їхні плани щодо повернення в Україну, що може змінюватися в залежності від нових правил підтримки, закінчення бойових дій та інших факторів. Також аналізуються повідомлення про ситуації, коли державна допомога скасовується у зв'язку з придбанням переселенцями власного житла.

Кількість публікацій, присвячених допомозі переселенцям, значно переважала в проаналізованих вибірках, ставши найпоширенішою темою. Цю тему висвітлено в 70,2% постів у Facebook та 62,5% дописів у Telegram-каналах. Для порівняння, питання допомоги біженцям згадувалося лише в 6,7% постів на Facebook і в 13,7% дописів, що зосереджені на цих вразливих категоріях, у Telegram.

Кількість та пропорції публікацій, що містять інформацію про підтримку переселенців і біженців. Дослідницький центр "Детектор медіа" на основі даних від Semantrum.

Майже 35% публікацій у фейсбуці та 30% дописів у телеграм-каналах у категорії "допомога" стосувалися виплат чи надання допомоги житлом або іншої матеріальної допомоги для переселенців. Більшість публікацій -- це дописи телеграм-каналів місцевої влади, регіональних медіа чи ГО, що стосуються отримання субсидій чи інших соціальних виплат, наприклад, одноразової грошової допомоги для тих переселенців, що живуть у громаді понад один рік. Або про оголошення на фейсбук-сторінках громад про те, що наприкінці травня Мін'юст запустив єдиний портал державних послуг для переселенців. Говорили про проблеми переселенців і українські депутати, наприклад, народна депутатка з фракції "Слуги народу", голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк на World Urban Forum в Баку розповіла про розширення програми доступної іпотеки для переселенців і про те, що програмою "єВідновлення" скористалося близько 200 тисяч українців.

Про допомогу від держав перебування для українських біженців згадували лише у 1,7% публікацій у фейсбуці та у 5,9% публікацій у телеграмі.

Хто надає підтримку?

Найбільшою категорією осіб, які згадуються у контексті підтримки переселенців, є представники державних та місцевих органів влади. Однак приватні та громадські організації також отримують значну кількість згадок. Що стосується переселенців, то міжнародні організації та інші держави згадуються рідше, ніж приватні ініціативи, які надають допомогу. Це цілком зрозуміло, адже первинна підтримка переселенців здійснюється саме державою України та місцевими громадами. Проте, порівняно з 2022 роком, обсяги міжнародної донорської допомоги для переселенців зменшилися, а бюджети кількох організацій, таких як IRC (Міжнародний комітет з порятунку), у 2026 році знизилися вдвічі.

У 2022 році фінансова допомога надавалася практично всім, хто мав статус внутрішньо переміщеної особи. Проте в 2026 році міжнародні організації, такі як ООН, ЮНІСЕФ та інші благодійні структури, змінили підхід до надання допомоги, перейшовши до індивідуальної оцінки потреб. Тепер фінансування спрямовується лише на найбільш вразливі групи населення. Також у 2026 році Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) припинило виплати для певних категорій українських переселенців.

Встановити чітку диференціацію між державними структурами, приватними ініціативами та міжнародними організаціями у публікаціях буває досить непросто. Часто, коли йдеться про допомогу переселенцям чи біженцям, в одній статті згадуються численні ініціативи та державні органи. Крім того, недержавні благодійні фонди здебільшого виконують свою діяльність завдяки підтримці міжнародних організацій або іноземних меценатів.

Наприклад, благодійний фонд "Право на захист" надає безплатну юридичну допомогу переселенцям та інші послуги за сприяння українських і міжнародних партнерів. Серед яких: Агентство ООН у справах біженців, Департамент Європейської комісії з захисту цивільних і гуманітарної допомоги, посольства США та Сполученого Королівства тощо. Подібно, державні чи місцеві органи влади можуть долучитися до реалізації міжнародних програм. Чи бути згаданими як партнери недержавних ініціатив без конкретизації внеску цих органів влади.

Кількість згадок і співвідношення різних акторів, які надають допомогу переселенцям і біженцям. Центр досліджень "Детектора медіа" за даними Semantrum

У випадку біженців, які перебувають під юрисдикцією інших держав, частка згадок допомоги від держав перебування переважає разом узяті частки згадок української держави чи приватних ініціатив із допомоги українським біженцям. Згадки про підтримку Україною біженців найчастіше стосуються полегшення взаємодії з державою. Зокрема, через цифровізацію адміністративних послуг, як можливість дистанційно пройти підтвердження особи для отримання пенсій та інших виплат і компенсацій.

Загалом згадки допомоги від інших держав для біженців з України є формою новин про міжнародну політику, передусім у телеграм-каналах. Адже у них готовність держав допомагати Україні містить і обговорення змін політики у державах Заходу.

У лютому в Чехії активно обговорювали можливі зміни до правил спрощеного довгострокового проживання для українських біженців. Правопопулістська партія "Свобода та пряма демократія" (SPD), яку очолює спікер нижньої палати парламенту Томіо Окамура, виступила за скасування цього спрощеного режиму для українців, що може призвести до кризи в коаліції. Аналогічно, українські медіа та користувачі соціальних мереж оцінюють політику США щодо України у контексті можливого повернення Дональда Трампа на пост президента, акцентуючи на загрозі депортації українських мігрантів з Америки.

На рівні з публікаціями про допомогу іноземців українським біженцям у аналізованому масиві були помітні публікації про допомогу українців громадам, які їх приймають. Зокрема, у січні 2025 року медіа, а за ними і соцмережі, розповіли про українців, які зробили у Берліні "пункт незламності", коли там виникли короткочасні проблеми з електропостачанням. Тоді як у публікаціях про переселенців людьми, про яких найчастіше пишуть у соцмережах як про тих, хто допомагає переселенцям, є представники місцевих органів влади та ГО.

Політичний PR, орієнтований на питання переміщених осіб та біженців.

При дослідженні матеріалів про акторів, які підтримують переселенців, постала проблема відокремлення ініціатив окремих осіб від політичного піару. Існує певна складність у визначенні, чи особа надає допомогу самостійно, чи діє в інтересах політичної партії. Раніше вже згадувалася громадська організація "Захист держави", про яку херсонське видання "Мост" повідомляло, що її благодійна діяльність, імовірно, пов'язана з політичним проєктом керівника цієї організації.

Дослідження діяльності конкретної громадської організації не є основною метою цього аналізу. Проте важливо відзначити певні тенденції та випадки, коли питання роботи з уразливими соціальними групами застосовуються для інших цілей, окрім надання їм допомоги.

Один із прикладів, що потрапив до розглядуваного набору даних, стосується активності в соціальних мережах спортсмена Артема Чаплигіна, який надає допомогу. У вересні 2025 року видання "Апостроф" інформувало про те, що Чаплигін разом із Валерієм Дубілем, головою Київської міської організації партії ВО "Батьківщина", організовував підтримку для військових. Спортсмен сам ділиться інформацією про свої подарунки переселенцям на своєму каналі в YouTube. Сайт Київського міського осередку партії ВО "Батьківщина" також висвітлював його ініціативи щодо допомоги переселенцям із Донеччини та Луганщини, принаймні, в травні та червні 2026 року. Крім того, про його підтримку переселенців навесні та влітку 2026 року регулярно повідомляли на фейсбук-сторінці Київського осередку ВО "Батьківщина".

У таких повідомленнях, а особливо на фото, чітко підсвічується роль конкретного активіста, у той час як переселенці виглядають "тлом" і підставою для політичного піару. Примітно, що ім'я Чаплигіна регулярно з'являється у публікаціях анонімних телеграм-каналів-мільйонників "Україна Сейчас", Times of Ukraine, "Реальна Війна", але вже в іпостасі волонтера для військових, який також зустрічає авто з пораненими, які повернулися з передової.

Приклад публікації на сторінці у фейсбуці "Батьківщина. Київ", у якій Чаплигіна називають "активістом"

Аналіз згадок про загрози та реальні втрати, які зазнають біженці та переселенці.

У абсолютних цифрах загрози втрати допомоги для переселенців фіксувалися значно частіше, ніж аналогічні ризики для біженців: 626 проти 357 публікацій. Ще більший розрив спостерігався у випадках фактичного позбавлення допомоги — 359 у порівнянні з 146. У обох категоріях згадки про потенційні ризики помітно переважали над інформацією про реальні втрати: серед переселенців цей показник був вищим на 74%, а серед біженців — у 2,45 рази. Зокрема, в статтях акцентувалася увага на термінах подачі заяв, нових критеріїв для отримання виплат, можливих змінах у законодавстві та наслідках невиконання адміністративних вимог.

Перевага згадок про внутрішньо переміщених осіб частково пояснюється структурою вибірки: публікацій, що зосереджені на переселенцях, виявилося в 3,6 рази більше, ніж матеріалів, які стосуються лише біженців. Проте, якщо порівнювати теми всередині відповідних підгруп, ситуація змінюється. Серед 5840 публікацій, присвячених безпосередньо переселенцям, ризик втрати допомоги виявився зафіксованим у 550 випадках, що становить 9,4%, тоді як фактична втрата допомоги склала 308 випадків, або 5,3%.

У своїй статті про біженців серед 1619 публікацій було виявлено 346 згадок, що складає 21,4%, і 143 згадки, що становлять 8,8%. Таким чином, обговорення переселенців викликало більше згадок у кількісному вираженні, однак для теми біженців питання про можливу втрату захисту або підтримки виявилося значно важливішим.

Порівняння кількості публікацій про ризики та фактичну втрату допомоги переселенцями та біженцями у різних соцмережах. Центр досліджень "Детектора медіа" за даними Semantrum

Категорії ризику та реальних втрат не були взаємовиключними. У 342 з 359 статей, що стосуються втрати допомоги для переселенців, тобто 95,3%, також обговорювався ризик втрати. Що стосується біженців, то аналогічний перетин виявився у 128 з 146 публікацій, що складає 87,7%. Внаслідок цього просте підсумовування цих двох показників призвело б до завищення кількості окремих статей: в цілому, щонайменше одна з двох тем була представлена в 643 публікаціях про переселенців і 375 про біженців.

Типовою була конструкція, за якої вже зафіксований випадок -- наприклад, призупинення пенсії через непроходження ідентифікації -- використовувався як попередження для ширшої групи про те, що з нею станеться за аналогічних умов.

Значні відмінності спостерігалися у платформному розподілі. Серед 626 згадок про ризики, які стосувалися переселенців, 434, що складає 69,3%, були опубліковані у Facebook. Щодо повідомлень про реальну втрату, частка Facebook була ще вищою — 270 з 359, або 75,2%. Натомість для біженців ситуація виглядала інакше: 290 з 357 повідомлень про ризики, що становить 81,2%, і 115 з 146 повідомлень про фактичну втрату, або 78,8%, з'явилися в Telegram.

Це ілюструє різноманітні інформаційні екосистеми. Пости про внутрішньо переміщених осіб часто з'являлися від місцевих влад, спільнот, громадських організацій та самих бенефіціарів, для яких Facebook слугує платформою для локальної комунікації. У той же час інформація про біженців переважно поширювалася як міжнародна новина: телеграм-канали швидко передавали рішення або заяви урядів Польщі, Німеччини, Чехії, Ірландії, Данії, Норвегії та інституцій ЄС, часто зводячи складні правила до коротких і тривожних заголовків.

У публікаціях про переселенців найбільш розповсюдженим контекстом ризику була залежність виплат від адміністративних процедур. Особливо часто йшлося про пенсії та страхові виплати для людей, які виїхали з тимчасово окупованих територій, перебували за кордоном або залишалися зареєстрованими в окупації. Офіційні й громадські сторінки нагадували про щорічну фізичну ідентифікацію, підтвердження того, що людина не отримує пенсію від Росії, використання "Дія.Підпису" чи відеоідентифікації.

Наприклад, Асоціація платників податків України роз'яснила процес дистанційної ідентифікації для українських пенсіонерів, які перебувають за межами країни. Водночас було зазначено, що невиконання цієї процедури може призвести до припинення пенсійних або страхових виплат. У цьому контексті загроза виконувала, перш за все, роль навігаційного елемента: інформація була покликана заохотити отримувачів вчасно здійснити необхідні дії.

Знімок екрану – сторінка Павла Розенка у Facebook.

У січні 2026 року спалахнув скандал, пов'язаний із масовим призупиненням виплат пенсіонерам, які є переселенцями. Причиною цього стали невідповідності у процедурах верифікації та вимога Пенсійного фонду України підтверджувати відсутність отримання пенсій з Росії. Внаслідок цього, без фінансової підтримки опинилися близько 340 тисяч переселенців-пенсіонерів.

Соціальні мережі та опозиційні політики оперативно відреагували на цю ситуацію. Пост з відео на фейсбук-сторінці Павла Розенка, народного депутата VII та VIII скликань і ексміністра соціальної політики, що демонстрував черги людей у відділенні Пенсійного фонду на початку лютого, отримав понад 30 репостів у вибірці даних. У подібних публікаціях на фейсбук-сторінках висловлювали вимоги припинити "цифрову дискримінацію" пенсіонерів-переселенців.

Скриншот -- фейсбук

Інша суттєва група ризиків була пов'язана з умовами, за якими надається допомога, та термінами для подання заявок. У публікаціях аналізувалися такі аспекти, як максимальний середній місячний дохід родини, наявність житла або значних фінансових активів, тривалість перебування за межами країни, необхідність повторного оформлення заявки, а також специфічні правила, що стосуються дітей та осіб, які не можуть працювати.

Громадська організація "ВПО Україна" повідомила про збільшення максимального доходу для продовження фінансової допомоги на проживання з 9444 до 10 380 гривень на кожного члена сім'ї. Проте, вона також підкреслила, що деякі діти переселенців можуть залишатися поза цією програмою. Житомирська обласна військова адміністрація звернула увагу на необхідність подання заяви до 1 червня, щоб отримати виплати за лютий для дітей та непрацездатних переселенців. У інших повідомленнях інформацію про регуляцію подавали в більш різкій формі, стверджуючи, що перевищення доходу може призвести до "повного блокування" допомоги. Таким чином, одна й та сама норма могла бути представлена як інструкція до дій, так і як свідчення зменшення державної підтримки.

Окремий блок повідомлень був присвячений питанням житла та компенсацій за знищене майно. Серед ризиків відзначали втрату житлового ваучера через порушення термінів, ускладнення з доступом до програми через помилки в реєстрах, нестачу фінансових ресурсів, виселення з тимчасових місць проживання або відмову у виплаті компенсацій за знищене житло.

У повідомленні Кабінету Міністрів щодо ваучерів в рамках програми "єВідновлення" зазначено, що позитивне рішення супроводжується важливою умовою: сім'я повинна укласти угоду протягом 60 днів після резервування коштів, інакше фінансування буде повернуто оператору програми; проте заявник матиме можливість повторно стати в чергу. Інша інформація вказувала на ризик втрати гранту KfW у розмірі 33 млн євро, призначеного для пільгового житла для переселенців, у зв'язку з можливими змінами в правовому статусі Держмолодьжитла. Також було описано ситуації, коли ветерани зі статусом переселенців могли не отримати житлові ваучери через брак фінансування програми або через те, що дані про їхній статус учасника бойових дій не підтягувалися в "Дії".

Однією з найзначніших проблем для переселенців на початку 2026 року стало призупинення пенсійних виплат для осіб, які не пройшли процес ідентифікації або не підтвердили відсутність отримання фінансування з Росії. У Новенській селищній громаді Мелітопольського району, згідно з інформацією від Пенсійного фонду, станом на 1 січня 337 тисяч пенсіонерів не виконали одні або обидві ці вимоги, внаслідок чого їх не було включено до січневих виплат. Тим не менш, деяким з них виплати були проведені раніше, а іншим обіцяли компенсувати за січень у подальшому.

У соціальних мережах ця неправдива інформація отримала й більш різкі трактування: деякі канали стверджували, що 1,3 мільйона пенсіонерів-переселенців залишилися "без виплат", підкреслюючи труднощі, з якими стикаються літні люди через цифрові бар’єри. Важливо зазначити, що незабаром після цього з’явилися інші публікації, які повідомляли про відновлення пенсій завдяки суспільному резонансу та втручанню правозахисників. Таким чином, "факт втрати" часто виявлявся не остаточним позбавленням допомоги, а тимчасовим призупиненням, затримкою або потребою в поновленні виплат.

Схожу тенденцію можна спостерігати в індивідуальних випадках. Наприклад, вже згадувана громадська організація "ВПО Україна" навела приклад жінки, яка не отримувала фінансову допомогу з вересня 2025 року і змогла домогтися її виплати лише після обговорення ситуації з представниками Пенсійного фонду. Інші повідомлення стосувалися дітей, які втратили виплати через доходи сім'ї, затримки в отриманні допомоги на проживання, заборгованості з пенсіями або проблем ветеранів у отриманні коштів на нове житло через невідповідності в реєстрах. До цієї ж групи належали випадки продажу гуманітарної допомоги, шахрайства з житлом та неналежного використання приміщень, призначених для переселенців.

Для біженців ключовим ризиковим фактором є, в основному, стабільність правового статусу їх перебування за кордоном. У публікаціях часто підкреслюється питання завершення або зміни умов тимчасового захисту, переходу до загальних правил проживання, можливого скорочення кола осіб, що мають право на захист, а також ризики депортації чи відмови у прийомі нових біженців.

Тема тимчасового захисту Європейського Союзу для чоловіків призовного віку стала особливо актуальною. У червні в телеграм-каналах обговорювали лист, надісланий президенткою Єврокомісії, в якому йшлося про можливість продовження тимчасового захисту без шкоди для обороноздатності України. Це могло бути натяком на можливі обмеження для чоловіків. Деякі дописи пропонували різні варіанти, такі як виключення чоловіків віком 18–60 або 23–60 років, мешканців "безпечних" західних регіонів та тих, хто виїжджатиме після певної дати. Багато з цього контенту стосувалося ще не затверджених рішень, політичних ініціатив або медійних інтерпретацій, але подавалося в контексті термінової загрози. 15 липня Рада ЄС ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту українських біженців до березня 2028 року, зазначивши: "З урахуванням змін в оборонних потребах України, тимчасовий захист надаватиметься лише тим, хто виконав свої військові обов'язки в Україні. Це обмеження стосуватиметься лише нових заявників".

Снимок экрана — мессенджер Telegram.

Другим фактором ризику для біженців були більш жорсткі умови доступу до соціальних виплат, медицини та житла у конкретних країнах. У Польщі обговорювали повторне подання заяв на виплату "800+" і підтвердження професійної активності власниками PESEL UKR; у Чехії -- нові правила гуманітарної допомоги й перебування; у Німеччині -- санкції за відмову від запропонованої роботи. В Ірландії концентрувалися на згортанні державної програми розміщення: у дописах ішлося про скорочення контрактів для приблизно 16 тисяч українців і можливу виплату коштів за добровільне повернення.

Дискусія, що відбулася, стосувалася переходу від екстреного укриття до загальнонаціональних міграційних і соціальних стратегій. Однак у заголовках вона часто спрощувалася до термінів на кшталт "повернення", "висилання" чи "масове вигнання" українців. Це пояснює, чому ризики, пов'язані з біженцями, стали настільки актуальними в телеграм-просторі: новини розповсюджувалися багатьма каналами в спрощеній та емоційній манері.

Деякі з повідомлень про скорочення допомоги для біженців стосувалися чинних обмежень або специфічних санкцій. Наприклад, після внесення змін до польського законодавства, публікації інформували про те, що українці змушені перейти на загальні правила для іноземців, що включало обмеження на безкоштовну медичну допомогу для тих, хто не має страхування, а також надання довгострокового розміщення в основному для вразливих категорій населення.

Загалом порівняння показує дві різні моделі вразливості. Для переселенців ризик здебільшого конструювався навколо безперервності доступу до української системи підтримки: проходження ідентифікації, дотримання строків, відповідності критеріям доходу, коректності даних у реєстрах, наявності фінансування житлових програм. Для біженців ключовою була невизначеність самого правового та соціального режиму в країні перебування: тривалість тимчасового захисту, право на проживання, доступ до житла, медицини й виплат, а також можливість примусового повернення.

Соціальні мережі виконували дві важливі ролі. По-перше, вони розповсюджували критично важливі попередження та рекомендації, які могли допомогти людям не втратити доступ до допомоги. По-друге, завдяки емоційно зарядженим заголовкам та численним повторенням, вони стирали межі між реальними ризиками, оголошеними змінами в правилах і вже відчутною втратою. Тому важливо розглядати кількість повідомлень про загрози чи ризики втрати підтримки або фінансових виплат для внутрішньо переміщених осіб і біженців не як прямий показник зменшення допомоги, а як свідчення інформаційної напруги та відчуття невизначеності.

Розширені висновки можуть бути переформульовані як "деталізовані підсумки".

Дослідження фіксує стійку структурну асиметрію: переселенців згадують у 3,6 раза частіше, ніж біженців, а тема допомоги переселенцям домінує над усіма іншими -- понад 70% дописів у фейсбуці та 62% у телеграмі. Але головним дійовим актором цього дискурсу є не сама вразлива група, а ті, хто про неї говорить: у 3689 з 8560 згадок про допомогу переселенцям фігурують державні й місцеві органи влади.

Соціальні мережі, по суті, фіксують діяльність інституцій, що займаються питаннями переселенців, але не надають можливості висловитися самим людям, які втратили свої домівки через агресію Росії. У більшості таких публікацій переселенці виступають як пасивні об'єкти, а не активні учасники дискурсу.

Дискусія про біженців має інший характер: частіше це новини, пов'язані з зовнішньою політикою країн-партнерів, а рідше - індивідуальні історії адаптації українців у чужих країнах. Теми, що стосуються депортацій чи змін в статусі тимчасового захисту, переважають над розповідями про повсякденне життя людей за кордоном. Телеграм, який ближчий до формату новинної стрічки, лише підсилює цей тренд, поширюючи спрощені та емоційно насичені формулювання.

При цьому і для переселенців, і для біженців соцмережі системно частіше говорять про ризик втрати допомоги, формуючи атмосферу тривоги навіть тоді, коли йдеться про рутинні, нехай ускладнені обставинами повномасштабної війни, адміністративні процедури, а не про фактичне позбавлення підтримки.

Лише 5% дописів про переселенців і 1,7% про біженців згадують їхній внесок у приймаючі громади.

Замість цього, стає очевидним, як тема підтримки переселенців використовується в політичних іграх. Чиновники домінують у дискусіях, а ті, кого зазвичай згадують як "допомагаючих" уразливим групам, часто є частиною певних політичних стратегій. В результаті переселенці та біженці в соціальних мережах швидше виглядають як об'єкти для політичного піару, аніж як рівноправні члени суспільства, що мають право висловлювати свої думки.

Поради для представників медіа та журналістів