Згоріла оселя, полум’я охопило. Чи наближається 95 квартал до свого фіналу?

Футурологічний експеримент Антоніни.

Після резонансного скандалу, пов'язаного з розкриттям справи "Мідас" від НАБУ та САП, учасники "Кварталу 95" вирішили висловити свою позицію, і це сталося за їх власним бажанням. Хоча про них вже говорили, оскільки Тимур Міндіч є співвласником студії, проте їхнє звернення в соціальних мережах викликало справжню хвилю іронії та обговорень.

Усе через слова про відсутність впливу Міндіча на контент і особливо прохання "не використовувати бренд у спекулятивних та політизованих контекстах". Про дуже дивну кризову комунікацію "Кварталу" ми ще з вами поговоримо -- маю кілька офігітєльних історій.

Зважаючи на те, що "Квартал" роками використовували у спекулятивних та політизованих контекстах, ця фраза не могла не викликати масових нападів сміху. Ба більше -- студія знову її повторила у вже новій заяві, яка стосується масової відмови артистів брати участь у їхньому концерті 6 і 7 грудня в Києві.

Все почалося після того, як колишній віцепрем'єр-міністр України Павло Розенко опублікував вірусний пост, у якому закликав музикантів переосмислити свої пріоритети.

Вони провели перегляд, щоправда, лише частково. Хор "Гомін" та виконавиці Kola і Dorofeeva вирішили не брати участь. Тим часом "кварталівці" оприлюднили нову заяву, у якій вдруге підкреслили, що не дозволять собі бути втягнутими в політичні ігри та маніпуляції. Як відомо, якщо жарт повторюється двічі, він втрачає свою комічність. Здається, це справді так.

На свіжій афіші дійсно відсутні імена виконавців, котрі планували виступити на концерті.

Проте Антоніна не має довіри до цього панства. Тому вона вдруге за своє життя вирішила відвідати їхній концерт, а не обмежуватися переглядом запису. Тим більше, що вони обіцяють висловити своє ставлення до поточних подій. Але залишається питання: що ж насправді відбувається? Які події стали причиною цього? Про кого йдеться? Який саме скандал? Від кого і від чого "Квартал" планує захищатись?

І ось що я помічаю. До скандалу з виходом артистів квитки коштували від 600 до 2700 гривень.

Уже сьогодні максимальна ціна знизилася до 2000 гривень на 6 грудня та 2400 гривень на 7 грудня. Мабуть, варто почекати ще трохи. Загалом, цікаво спостерігати, чи будуть ці квитки розпродані повністю.

Признаюся, спочатку я збиралася придбати найдоступніший квиток, але варто зауважити, що вид з цих місць у Палаці "Україна" виглядає приблизно ось так.

З іншого боку, це, безсумнівно, є перевагою. Зізнаюся вам відверто: ваша Антоніна не є особливою прихильницею цього шоу. У минулий раз я відвідала "Жіночий квартал" у "Парковому" і виглядала приблизно так само, як Галя.

Отже, територія, де учасників "Кварталу" не буде видно, вже є підставою не приносити з собою пляшку віскаря, щоб у якийсь момент не втратити голову.

Але сьогодні хотілося б розглянути таке питання: яка ж перспектива чекає на "Квартал 95"? Це питання викликає жваві дискусії, і думки з цього приводу дуже різняться — від можливого закриття студії до її націоналізації. Так, саме так. Спочатку ідея передачі "Кварталу" в АРМА (Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів) викликала сміх у соцмережах, але тепер це питання обговорюється цілком серйозно.

У шоу "Новий відлік" на Суспільному одразу кілька нардепів заявили ведучій Власті Лазур, що санкції проти Міндіча -- це все фігня, профанація та пил в очі. Представник "Голосу" і "бот Томаша Фіали" за версією "позитивних блогерів" Ярослав Железняк сказав:

Нагадайте мені, чи є у нас обмеження, як це зазвичай відбувається в санкційних заходах, на володіння медіа? Якщо ви розглянете справу Коломойського — це схожий випадок, — там є пункт про "можливість володіти медіа". У випадку з Міндічем такого пункту немає. І знаєте чому? Тому що Міндіч досі формально залишається власником "Кварталу", "Квартал ТВ", а також тих активів, які були відібрані у Коломойського і переписані на Міндіча у зв'язку з "1+1".

Якби Міндіч дійсно підпадав під санкції, а не лише під те, що було оголошено сьогодні як серйозне покарання, тоді всі компанії, які я згадав і мають ліцензії на телебачення, негайно втратили б ці ліцензії. Отже, ми маємо справу з ситуацією, в якій Міндічу, безумовно, було надано допомогу.

Цю думку підтримав також нардеп від "ЄС" Артур Герасимов:

Ось як можна перефразувати цей текст, зберігаючи основну ідею: "Якщо розглядати ці санкції формально, то вони виглядають як пародія. Це справжня карикатура санкцій. Проте, якщо заглянути в їхню логіку, можна побачити, що вони фактично захищають Міндіча. Я б охарактеризував таку позицію тих, хто їх запроваджував, як єзуїтську..."

Я хочу звернути вашу увагу на один цікавий момент. Незважаючи на ці санкції, накладені на Міндіча, фактично його правочини не підпадають під заборону. Подивіться уважно: Порошенку вводять безстрокові санкції, які забороняють йому здійснювати будь-які правочини, аби унеможливити його участь у виборах і так далі. А от Міндічу такі обмеження не встановлено.

Тобто зараз Міндіч може йти до будь-якого нотаріуса, юриста і робити правочини. Я думаю, що це -- друга частина того, про що говорив Ярослав Железняк відносно "Кварталу" і "1+1"". Я думаю, що протягом максимум тижня ви побачите, як усі ці активи чомусь перейдуть від Міндіча до якихось інших осіб".

У наступному ефірі програми "Власти" на "Радіо Свобода" нардеп від "Слуги народу" та голова Комітету ВР з гуманітарних питань Микита Потураєв висловлює свої емоції, зазначаючи, що коментарі деяких колег-депутатів є лише пустими словами та профанацією, а не реальними санкціями. Як йому вдається все встигати?!

Микита Потураєв: Послухайте, це просто якась хвороблива фантазія. Адже всі активи Міндіча зараз під санкціями, і вони всі будуть передані в АРМУ.

Власта Лазур: "А що, може і '95 квартал'?"

М. П.: Звичайно, це так. Запити вже надходять, і Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже аналізує ситуацію з каналом. Як ви це собі уявляєте? Як було з активами Фрідмана та Гавіна, а також з іншими активами? Який може бути ще варіант? Що взагалі відбувається?

В. Л.: То виходить, що половина "95 кварталу" стане власністю держави?

М. П.: Так, і ми, як громадяни України, разом будемо співвласниками. Мабуть.

На слові "напевно" пан Микита вже не стримався і почав сміятись. І ми його не засуджуємо. Жарти про нову компанію "Держгуморпостач", можливо, не такі вже й жарти. Але послухаймо ще одну думку.

У відповідь на постійні насмішки "Кварталу" щодо Віталія Кличка, телеканал "Київ" вирішив дати контратаку. В програмі Ілони Довгань з’явився адвокат Ярослав Куц, відомий також як колишній ведучий кримінального шоу "Глядач як свідок" та "Контролер" на каналі "Україна".

Ярослав Куц висловив свою думку щодо майбутнього "Кварталу" в разі, якщо 50% Міндіча перейдуть у власність держави. А також, що станеться, якщо це не відбудеться:

Щодо студії "Квартал 95", слід зазначити, що арешт, накладений на Міндіча, вплине лише на ухвалення важливих стратегічних рішень у компанії. Якими ж є ці важливі стратегічні рішення? Зазвичай це стосується призначення чи звільнення керівництва, проведення фінансового аудиту, а також розподілу річного прибутку, дивідендів та інше. Для детального розуміння слід ознайомитися зі статутом компанії, оскільки там прописані моменти, на які можуть впливати загальні збори. Засновник має право голосу на цих зборах, що визначає його участь у діяльності підприємства.

Можуть бути варіанти різні. Варіант номер раз, який, в принципі, проходив по інших підсанкційних особах. Це варіант, коли підсанкційна особа і її майно якимось чином потрапляють в АРМА. І, фактично, держава через АРМА починає управляти цим майном. Чи можливий цей варіант? Так, звісно, можливий.

Але, знову ж таки, це буде виключно частка в бізнесі передана, а не весь бізнес. І на хід і розвиток цієї компанії напряму впливає якраз керівництво компанії. Чи впливав Міндіч на компанію? Так, звісно, впливав, тому що він голосував на загальних зборах за того чи іншого керівника цієї студії "Квартал 95". Чи впливатиме він далі? Ні, не впливатиме, тому що його частка так само попадає під санкцію і арештована. Відповідно, хтось інший має приймати рішення.

Якщо в АРМА компанія не попаде через його частку, то відповідно, фактично теперішній стан речей для ТОВ "Студія Квартал 95" буде заморожений, і вони собі будуть працювати, через їхні рахунки будуть рухатися кошти, вони будуть виготовляти свій контент, але не зможуть розподілити дивіденди. Тобто оця річна різниця прибутку і витрат іде завжди в дивіденди. І вони не зможуть змінити свого керівника. Все.

Далі вони собі будуть працювати, як працювали".

Ну що ж, можливості просто вражають. Я можу уявити, як розгортається ця бурхлива хвиля мемів. Але давайте подумаємо ширше про репутацію "Кварталу" у світлі нашого улюбленого інституту іміджу. Багато хто вважає, що в нас, як і в Житомирі, така репутація відсутня.

З початком повномасштабної агресії репутація "Кварталу" почала швидко розпадатися. Їхні виступи постійно опинялися в центрі скандалів, які вражали усіх: від ситуації у Сіскадово до критики військового ТЦК у Рівному.

Їхній жартівливий стиль часто виявлявся недоречним, неприйнятним і навіть образливим. Можливо, ви хочете запитати, а як же було раніше? Чи це справді вважалося прийнятним?

Слухайте, я вам скажу, що так. Це схоже на жартування про Україну-порнозірку або на ебонітові палички на Майдані. Все через те, що часи були зовсім іншими. Тоді такі жарти сприймалися значно легше і викликали сміх у більшої кількості людей, ніж зараз. І це, безумовно, позитивно – уявіть собі, як ми еволюціонували. Що б сталося сьогодні з коміками, які б спробували пожартувати про те, як весело російські військові вбивають українців?

А стосовно України-порноакторки, яка займається "попрошайнічеством", "бере в іноземців гроші, але потім не повертає" і нагадує "акторку з німецьких фільмів для дорослих -- готова прийняти в будь-якій кількості з будь-якого боку". Ще більшого трешаку в ці слова додає той факт, що сказані вони були ще й за кордоном -- в Юрмалі.

Проте в цій ситуації є чимало іронії, зважаючи на найбільший корупційний скандал в історії нашої держави, що стався саме під час правління того, хто над цим сміявся. Власне, Зеленський тоді критикував образ самого себе, якого ми бачимо тепер.

Після 2022 року українське суспільство зазнало суттєвих змін. Натомість "Квартал" залишився на місці. Їхня еволюція виявилася здебільшого поверхневою та формальною: вони перейшли на українську мову, адаптували свою риторику до патріотичного дискурсу, і раптово почали відчувати ненависть до "русні", з якою не так давно співпрацювали. Варто зазначити, що під час війни фільми "Кварталу 95" продовжували виходити в російський прокат без жодних перешкод.

Тому все менше людей зберігають лояльність до їхніх нинішніх скандалів, а наші герої стають дедалі більш токсичними. Іноді трапляється, що особа, компанія чи бренд опиняються в центрі великого скандалу та миттєво втрачають свою репутацію. Інколи ж спостерігається накопичувальний ефект, коли через постійні конфлікти позитивний імідж поступово розчиняється, аж до сумного завершення. Мені здається, що саме це ми і спостерігаємо в даному випадку.

Це трапляється не лише через постійні невдачі, а й через неадекватну комунікацію. Досвідчені PR-спеціалісти можуть вивести своїх клієнтів із складних обставин або, принаймні, зменшити наслідки проблем. Проте, наші герої, здається, завжди обирають шлях, який веде до протилежного результату. Спочатку це мене вражало, адже "кварталівці" завжди вміли вловити настрої своєї аудиторії: знали, що їй подобається, які фільми стануть успішними, і як ефективно підривати конкурентів, викликаючи в глядачів зневагу та ненависть. Але в кризових ситуаціях це розуміння чомусь зникає.

Я наводжу лише два яскраві приклади. Одного разу з колегами ми відправилися на прем'єру фільму "Гуллівер повертається". Під час спілкування з одним із продюсерів ми запитали, чи буде стрічка демонструватися в Росії. Ми вже знали відповідь. Продюсер почав розповідати про те, що ми продаємо права міжнародним дистриб’юторам, які вже самі вирішують, куди поширювати фільм, і ми не можемо на це вплинути. У цей момент їхня піарниця раптово встала між журналістом та оператором, вимагаючи припинити зйомку і не ставити такі питання. На щастя, представниця прокатної компанії, що займалася випуском цього мультфільму, змогла вгамувати ситуацію. Хоча ми й не прагнули створювати конфлікт, можливо, це було б доцільно.

І друге. Ми готували сюжет про найкасовіші українські стрічки, серед яких був і досі є фільм Володимира Зеленського та Девіда Додсона "Я, ти, він, вона" (зауважте назву -- напевне, за такий неймінг нині хтось би дуже сильно вихопив). Ну і підходимо на якійсь тусовці до Євгена Кошового, ставимо різні запитання і, зрештою, питаємо: як йому працювалося із Зеленським-режисером. Кошовий одразу сатаніє, каже, що не відповідатиме на провокативні запитання, розвертається і йде геть. Хороший був кадр.

Як ви можете помітити, ця поведінка залишається незмінною й до сьогодні. Учасники "Кварталу" відразу ж починають виправдовуватися, заявляючи то про ботів і критиків, то про те, що їх неправильно зрозуміли. Але в будь-якому випадку, вони не є винуватцями. Усе це – лише несправедливі атаки та витівки тих, хто їх ненавидить. Звичайно, подібні коментарі ще більше підсилюють негативне ставлення до них.

Теперішні два дописи про "ми не дозволимо нас втягувати у політику" -- це, як на мене, топчик. Не знаю, з якою думкою вони це все продумували, але особисто мені воно говорить таке: "ми повністю відбиті і взагалі не розуміємо, що відбувається". А така відірваність нічим хорошим не закінчується. Рано або пізно.