Історія зникнення та загибелі двох братів: факти про можливу участь командира 155-ї окремої механізованої бригади Лучанова.
Двох братів насильно затягують з їхнього рідного подвір'я під загрозою пострілів. Сліди ведуть до Полтавської області, де вони опиняються у складі 155-ї окремої механізованої бригади. Пізніше їх виявляють мертвими.
Привіт усім! Ви на каналі "Бутусов Плюс". Мене звуть Ірина Ромалійська, і сьогодні ми обговоримо події, які відбуваються в 155-й бригаді.
Напередодні Громадське телебачення повідомило, що восьмеро бійців 155-ї бригади були затримані за підозрою у вбивстві двох цивільних осіб. Інцидент, за попередніми даними, стався в маленькому селі Калинівка, що на Київщині, в Білоцерківському районі. Тіла загиблих вже були ексгумовані. Командир бригади, Станіслав Лучанов, наразі перебуває в розшуку. Згідно з інформацією, саме він нібито віддавав розпорядження своїм підлеглим розібратися з жертвами через побутовий конфлікт. Пізніше цю інформацію підтвердила і військова служба правопорядку.
"Виявлено організовану групу осіб, причетну до незаконного позбавлення волі та умисного вбивства двох цивільних громадян на території Київської області. За результатами проведених заходів колишньому командиру 155 окремої механізованої бригади та усім встановленим на даний час учасникам злочину повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, пов'язаних із незаконним позбавленням волі та умисним вбивством".
У своєму пресрелізі ВСП акцентує увагу на тому, що вони виконали цю задачу, провівши оперативно-розшукові дії та затримавши підозрюваних на виконання доручення головнокомандувача Збройних сил України Сирського.
Відомо, що підозрюваних затримали на 60 діб. Журналістка Громадського Діана Буцко продемонструвала нам будинок командира Станіслава Лучанова, який наразі знаходиться в невідомому місці. Він ховається після того, як у маленькому селищі на Київщині, де проживає його родина, викрали двох братів. А серед підсудних – бійці його бригади.
У нашому ефірі сьогодні Діана Буцко. Діано, вітаю, дякую, що приєдналася до нас. Можеш, будь ласка, поділитися, з чого виник цей конфлікт? Що трапилося між комбригом і місцевими жителями? Як ми знаємо з твоїх матеріалів, мова йде про двох братів. Розкажи, будь ласка, детальніше.
Тож, події відбувалися в селі Калинівка на Київщині. Це невеличке село, чесно кажучи, його навіть складно було на карті знайти, тому що там поруч іще одна Калинівка. Там живе кілька сотень людей. Звідти родом дружина і теща Лучанова. Вони там жили, потім нещодавно Лучанов одружився з Дариною, місцевою жителькою. Відповідно, теж з'являвся в цьому селі. Вона молода, 2003 року народження. З попередньою дружиною розлучився у 2023 році, тобто кілька років він жив з новою дружиною. У дружини є маленькі діти і, відповідно, вона часто сварилася з місцевими через шум мотоциклів. Селом їздили мотоцикли, вона була дуже незадоволена цим. І, наче, це називають приводом, можливо, як кажуть місцеві, вона скаржилась самому Лучанову, і він вирішив, як би це сказати, не вирішити цю проблему, але вирішив втрутитися таким дуже-дуже жорстоким чином.
Тобто він просто вирішив приглушити звук мотоциклів таким чином?
Конфлікт у селі тривав певний час - невідомо, можливо, навіть кілька років. Тут було мало мешканців, і постійно точилися розмови та суперечки. Напередодні 26 червня в село прибула група людей, які, як з’ясувалося пізніше, були підозрюваними, що вже потрапили під арешт. Ці особи обійшли село, зокрема зайшли в місцевий магазин, про що розповіла продавчиня, яка там працює. Вона показала список імовірних власників мотоциклів, серед яких опинився і 17-річний юнак. Вони запитували про адреси цих людей, намагаючись дізнатися, де їх можна знайти, називали прізвища і запитували, де живуть ці чоловіки.
Продавчиня, виявивши сміливість, запитала їх, хто вони такі та чому намагаються дізнатися адреси місцевих жителів, адже в магазині була дитина. Вона знала, що один із чоловіків у списку є неповнолітнім. На це підозрювані відповіли, що мають намір "розібратися" зі списком, а з підлітком "вже знайдуть спосіб", що могло мати різні значення. Того дня вони обійшли село, але нікого не забрали. Самі ж вони заявили, що нібито представляють ВСП, проте жодних документів не надали. А наступного вечора сталося...
Діано, ти розповідаєш про те, що вдалося з'ясувати безпосередньо в селі, чи я правильно зрозуміла?
Так, ми вчора їздили в село, спілкувалися з місцевими, я говорила з десятком людей, вони всі зібралися. Два тижні тому сталося викрадення, де замішаний комбриг і ніхто про це не знав, тому були перші журналісти, які приїхали в це село, вони хотіли сказати це, хотіли публічності, по-перше, справедливості у справі братів Мосейчуків, а по-друге, вони хотіли захисту публічно для себе, тому що в списку були їхні рідні, була одна дитина, як я вже сказала, і вони бояться за життя всіх цих людей, бояться за життя своїх рідних, тому що вони знають Лучанова, який там жив поруч з ними, з'являвся принаймні, і їм дуже страшно.
У цьому репортажі представлено свідчення рідного брата Мосейчуків, у родині яких було троє дітей. Він попросив не розкривати його обличчя, оскільки з'ясувалося, що саме його ім'я виявилося в списку, а не імена двох інших братів, що викликає безліч запитань. Люди відчувають страх і невизначеність щодо майбутнього. Я сподіваюся, що цей розголос дійсно забезпечить певний захист, адже ситуація, коли в село приходять, щоб викрадати людей і погрожувати їм, є абсолютно неприпустимою. Що насправді планувалося з іншими особами зі списку? Чи існував якийсь конкретний план?
Тобто, в той вечір нікого не знайшли, що було далі?
Вони вирушили в подорож, але не зустріли нікого. Наступного вечора повернулися на дачу, де відпочивали Роман і Максим Мосейчуки. Раптово вони вломилися всередину, скинули їх на землю, одному з них вистрілили в ногу, ймовірно, надівши балаклави на обличчя. Потім зв'язали їм руки та вивезли. На дачі були встановлені камери спостереження. У сім'ї Лучанова був дрон, який регулярно літали над селом, спостерігаючи за ситуацією, зокрема й за цією дачею.
Вони викрали сервери з камер, забрали цих людей, приїхали двома автомобілями і поїхали в Полтавську область, де місцерозташування бригади.
Їх привезли і вже там вбили?
Згідно з інформацією, яку мені передали з суду, запобіжний захід для них було обрано без зайвого шуму. Я просила повідомити мене про дату ухвалення цього рішення, але мені відповіли, що ще немає визначеності і підозри. Проте згодом я дізналася, що в той же день вже проходило засідання щодо запобіжних заходів. Місцевий активіст, який був єдиним свідком на суді, розповів, що їм відома ситуація: їх вивезли до Полтавської області, де вони були вбиті і закопані. Після цього поліція вийшла на слід першої групи, яка переховувалася. Коли цю групу знайшли, вона поділилася додатковими відомостями, і в результаті, спілкуючись з різними учасниками подій, вдалося з'ясувати місця поховання тіл.
Яким чином поліція втрутилася в цю справу? Хто подав сигнал, і яким чином правоохоронці дізналися про них?
Заявив рідний брат, здається, на третій день, тобто він пішов в поліцію через кілька днів. Не завжди хочеться відкривати справу.
Чому ти не звернувся до поліції відразу?
Він не одразу дізнався, він не живе в цьому селі, вони відпочивали на дачі, ніхто не знав, що вони зникли, ніхто нічого не підозрював. В них є мама, яка не зовсім дієздатна, вона після інсульту, бо в них батько загинув на фронті, вона пережила теж великий стрес. Він не знав, вони не відповідали на дзвінки, потім він з сусіднього селища приїхав до них, побачив, що їх немає, побачив, щосерверна відкрита, і вже потім подав заяву.
Мені відомо, що це провадження було зареєстроване 4 липня, і саме в цей день його внесли до бази даних.
А їх забрали 27?
27 червня, так.
Зрозуміло. Поділися, будь ласка, яка інформація є про цих двох братів?
Брати місцеві, в них є родина. Найстаршому 36, Роману, Максиму 35, і Сергію 34. Вони жили все життя в цьому селі, колись батько переїхав з Житомирщини.
Коли розпочалося вторгнення, батько і Максим вирушили до армії. Батько брав участь у бойових діях до 2023 року, коли загинув. Максим, у свою чергу, продовжував служити ще рік після його смерті, загалом провівши 2,5 року на фронті. Він починав як гранатометник і брав участь у бойових діях, виконуючи обов'язки військового. Після втрати батька, його родина просила його повернутися, оскільки мати переживала важкі часи. Максим вирішив списатися, і всі троє братів отримали відстрочку від служби через смерть батька. Вони залишилися в рідному селі, займаючись випадковими підробітками, часом виїжджаючи на будівництво, як звичайні сільські чоловіки.
Які історії передають у селі про сім'ю Лучанових? Яка атмосфера панувала під час твоїх розмов з місцевими жителями?
Це досить цікаво, адже коли я вперше приїхала, не всі були готові до спілкування. Багато хто виявляв певну обережність і висловлював думки про те, що варто дочекатися завершення слідства і не втручатися в процес. Можливо, хтось відчував страх чи тиск, але загалом ситуація виглядала так, що люди остерігаються повторення подій, коли з оточення Лучанова вночі забирали людей. Проте, поступово ми почали спілкуватися з родичами, і деякі з них почали підходити, висловлюючи бажання говорити. Як я вже зазначала, їх турбує безпека рідних, побоюються, що наступними можуть стати інші з цього списку. Вони щиро просили нас привернути увагу до цієї справи та зробити її більш публічною.
Ця родина вже давно мешкає в селі. Знаєте, як в маленьких спільнотах люди обговорюють різні речі, так от, місцеві жителі стверджують, що після того, як до родини прийшов зять Лучанов, їх життя значно покращилося. Раніше вони не були заможними, але після цього збудували новий будинок і почали їздити на дорогих автомобілях, і селяни це помітили. Ще хочу зазначити, що коли я приїхала вчора, більшість селян не знали про загибель братів. Вони лише чули, що їх викрали. Мене дуже засмучує, що комунікація з боку поліції була недостатньо ефективною — вчора ввечері люди дізналися про загибель братів з новин. Я спочатку написала лише про викрадення, але незабаром з'явилася інформація про їхнє вбивство, про що родичі не знали. Вони самі зателефонували в поліцію, щоб дізнатися правду. Їм запропонували прийти на впізнання тіл, яке відбудеться лише завтра. Я запитала поліцію, чому вони не повідомили про це родичам, але чіткої відповіді не отримала.
Мене все це, чесно кажучи, дуже насторожує.
Уточнюю, скажи, дійсно тіла знайшли на території частини?
На території Полтавщини. Я не можу стверджувати з упевненістю, мені потрібно перевірити, чи це дійсно юридична адреса конкретної бригади, але, за словами свідків, там розташовувався їхній полігон. Хоча це не зовсім ОШП, відомо, що частина підозрюваних раніше служила в "Скелі", а тепер перебуває в 155-й бригаді. Вони організовували не просто табори, а полігони для підготовки новобранців і базування бійців бригади.
Отже, настав час згадати, хто ж такий Станіслав Лучанов. Цього року, у лютому, він став командиром 155-ї бригади, а до того служив у підрозділі "Скеля". На жаль, окрім героїчного опору російським агресорам, у "Скелі" мали місце й трагічні події — насильство щодо військовослужбовців, жорстоке поводження, а також випадки загибелі. Після служби в "Скелі", Лучанов був призначений командиром 155-ї бригади, і вже після його призначення стався ще один скандал. Зокрема, у пабліку ДТПКИЇВ з'явилося відео, на якому один військовий завдає ударів іншому на очах у товаришів по службі. Агресор у цьому ролику заявляє жертві, що вона повинна дякувати комбату за своє життя, додаючи, що "ти йому ноги маєш цілувати", підкреслюючи жорстокість війни. Це сталося вже під час командування Лучанова. Наскільки мені відомо, ситуація навколо Лучанова ще не завершилася; в бригаді заявили, що він не причетний до цих подій, а Державне бюро розслідувань відкрило справу проти агресора.
Я не знала багато про Лучанова, але вважаю, що в його історії є чимало схожих випадків. Відомо, що він перейшов зі "Скелі" до 155-ї бригади, яка багато пережила. Саме Юрій Бутусов почав піднімати питання про проблеми цієї бригади, яку тренувала Франція. Згодом з'ясувалося, що багато бійців з цієї бригади пішли в СЗЧ, а потім їх розбили під керівництвом нового комбрига Максимова, залишивши небагато в живих. Після цього командування бригадою доручили Лучанову, також родом зі "Скелі", і вони разом воювали на Покровській. Лучанов прийшов, щоб підвищити бойову готовність бригади, і одразу почали виникати нові історії. Я впевнена, що таких випадків там чимало.
Мені також почали надходити дивні історії про Лучанова, які стосуються його можливого залучення до різних махінацій. Я поки що не буду їх озвучувати. Цей інцидент став публічним, але ми не можемо знати, скільки ще таких випадків існує. Мені здається, що цей випадок вказує на те, що Лучанов намагається перенести практику "Скелі" до нової бригади і розширити її.
Більше того, хочу підкреслити, що на лаві підсудних опинився командир батальйону, якого підозрюють у вбивстві, а інших - у викраденні. Проте саме його вважають виконавцем вбивства. Є також головний сержант бригади, важлива особа у її керівництві, і ми досі не знаємо остаточного статусу Лучанова. На мою думку, це свідчить про те, що в цій бригаді була створена певна система, де комбриг може віддавати накази групі бійців, і ці накази виконують не лише солдати, а й командир батальйону.
Я була дуже здивована, коли вперше почула про це. Спочатку думала, що, можливо, щось переплутали чи прикрасили, що це неправда. Але те, що комбриг може бути причетний до таких подій, та ще й виконуються накази людьми, в тому числі офіцерами, свідчить про те, що в 155 бригаді була створена, напевно, кримінальна система. Я усвідомлюю, що всі вони є лише підозрюваними і не мають вироку, але це все ж таки викликає великі побоювання.
Що ж вони розповідають на суді?
Я не була присутня на судовому розгляді, тому моя інформація обмежена. З того, що я зрозуміла, обговорення проходило на досить загальному рівні, оскільки це не було розглядом справи по суті, а лише питанням обрання запобіжного заходу. Місцевий активіст, який знаходився в залі суду, поділився зі мною, що обвинувачені стверджували, нібито діяли за вказівками керівництва бригади. Хоча конкретні прізвища не згадувалися, на це все ж таки зверталася увага.
Отже, вони не стверджували, що Лучанов дав нам таке розпорядження, правильно?
Я не можу точно сказати, що саме вони повідомили слідству, але відомо, що Лучанов вирушив до СЗЧ і зник безвісти, його наразі розшукують. На мою думку, у слідчих можуть бути додаткові докази, які, можливо, підтверджують його причетність до ситуації, але варто почекати. Щодо судових засідань, я, чесно кажучи, не маю великого уявлення, оскільки вони пройшли досить непомітно. Один з місцевих активістів намагався запитати підозрюваного, чому той скоїв вбивства, але відповіді не отримав. Тоді адвокат одразу ж втрутився, закликавши не робити поспішних висновків, оскільки вирок ще не винесено.
Діано, поділись, будь ласка, з нашими глядачами, чому в рамках цієї справи виникають звинувачення на адресу головнокомандувача Сирського. Я натрапила на інформацію у пості нашої колеги в Фейсбуці, де йшлося про те, що він не зреагував на те, що відбувається, і що його найближчі підлеглі, які мають вплив, стали причетними до цих подій. Що ти можеш про це сказати?
Лучанов походить з "Скелі", і деякі з підозрюваних також мали зв'язки з цим підрозділом. Ці практики, на жаль, продовжують розвиватися і поширюватися. В ОШП зафіксовано безліч правопорушень, і нещодавнє розслідування наших колег з "Бабеля" виявило, що багато людей гинуть в БЗВП. Багато військових стверджують, що на різних БЗВП трапляються смерті, в тому числі через хвороби, що підтверджує наявність серйозних проблем. Коли ми бачимо, що вже 30 людей загинули, це викликає безліч запитань. Відомо, що там систематично порушуються права людини. Питання в тому, чи знає про це головнокомандувач. Тепер він точно знає. Є питання до Сирського та Володимира Зеленського. Після скандалу, пов'язаного з публікацією "Бабеля", незважаючи на все, що стало відомо про ОШП, я вважаю, що Зеленський знає ще більше, адже він приймає рішення про створення окремого роду військ. Хоча він не назвав їх штурмовими, відомо, що це будуть дроново-штурмові війська. На мій погляд, це всього лише прикриття, оскільки насправді існували штурмові полки, і тепер там будуть БПЛА та артилерія. Проте ОШП отримають власну структуру, проти чого багато хто виступав, вимагаючи розподілу по корпусах. Але, все ж таки, буде створена окрема структура з штурмовими полками. Її очолить офіцер з доброю репутацією, Волошин, з ДШВ, але це не знімає багатьох питань. Сирський активно лобіював цю ініціативу, бажаючи командувати штурмовими військами. Очевидно, що він не уявляв це в такому форматі, і, можливо, хтось вважає, що це проміжне рішення, але мені воно незрозуміле. Звинувачення на адресу Сирського звучать, оскільки відомо про порушення прав людини в штурмових полках, і, незважаючи на це, він продовжував поповнювати їх особовим складом. Наприклад, у двох полках, 225 та 425, налічується приблизно 30 тисяч людей, які могли б значно допомогти бригадам сухопутних військ, які страждають від нестачі піхоти. Однак Сирський продовжував направляти людей і новітню техніку в ці ОШП. Саме ці підрозділи отримують пріоритет, їм поставляють Абрамси та іншу західну техніку, і вони продовжують розширюватися. Це наслідки того, що деякі люди, хоча й не всі, повірили, що можуть робити все, що їм хочеться, без наслідків. Втім, не можна знімати відповідальність з Сирського і Зеленського, адже ця практика могла бути зупинена раніше, і командири повідомляли мені, що Сирський, ймовірно, знає про всі події в "Скелі" та 225, але ситуація продовжувала існувати.
Схоже, що приховували інформацію...
У мене немає відчуття, що справу намагаються приховати. 4 липня її внесли до реєстру розслідувань, і відразу вдалося виявити першу групу, а згодом і другу. Вже відбувся слідчий експеримент у селі. Поліція активно займається цим питанням.
Я не впевнена, що саме стало причиною цієї ситуації, чи криється за нею щось більше, можливо, намагання когось захистити. Але, можливо, вони просто намагаються уникнути ще одного скандалу, пов'язаного зі "Скелею". Це не зовсім про "Скелю", але стосується людей, які з нею пов'язані. Можливо, це питання якогось конфлікту, якого вони намагаються уникнути публічно. Хоча, коли комбриг переходить у СЗЧ, це рано чи пізно стає відомо. Я також попереджала поліцію про те, що вони можуть не коментувати ситуацію, адже я готова висвітлити це публічно. Цікаво, що вперше інформацію про це мені надали військові. Знову ж таки, жодних витоків з правоохоронних органів у ЗМІ не було, отже, ніхто їх не бачив, але військові вже знали про це. Коли комбриг йде в СЗЧ, важко не помітити, що його немає на місці, і серед військових починають ширитися чутки. Один військовий написав мені, потім ще один, і зрештою ще один підтвердив цю інформацію. Я знаю, що журналісти та інші колеги також отримали інформацію від військових. Тому я не можу стверджувати, що справу не розслідують, але мене дуже турбують ті моменти, про які я згадала.
Дозволь уточнити: чи ти отримував повідомлення від військових з цієї бригади?
Ні, щоб ви розуміли, ситуація розгорнулася так, що про це говорили практично всі. Різноманітні люди з різних організацій висловлювали свої думки. Це обговорювалося в армії ще до того, як стало відомо широкій публіці.
Чи відомо тобі, що зараз відбувається в самій бригаді?
Власне, не можу дати точну відповідь на це питання. Я не спостерігала за цією групою і не маю надійних контактів, які могли б поділитися інформацією. Проте, якщо хтось із глядачів цього ефіру бажає щось розповісти, ми, журналісти, з задоволенням вас вислухаємо.
Отже, розкажи, як ти бачиш подальший розвиток цієї ситуації? Тобто, якщо говорити про прогнози, як би ти хотіла, щоб все складалося?
Я б хотіла, щоб ті, хто вчинив цей злочин, понесли заслужене покарання, але за умови належного судового розгляду. Якщо буде доведена їхня провина, то вони повинні бути покарані відповідно до закону. Також я сподіваюся, що знайдуть Лучанова та його родину, адже в селі ходять чутки, що списки могли складати саме члени його сім'ї. Адже Лучанов навряд чи знав усіх мешканців села, а от його дружина, теща чи інші родичі Дарини Лучанової могли бути в курсі. Хотілося б, щоб їх виявили, і щоб були прийняті певні рішення, які потім оголосили б публічно. Наразі не зовсім зрозуміло, чи було оголошено підозру Лучанову. У новинах згадують, що він фігурує в цій справі, але неясно, чи є він замовником, чи ні. Я прагну справедливого розслідування. По-друге, я хочу, щоб зупинили практику створення штурмових полків, навіть під іншими назвами. На жаль, здається, це вже складно зупинити, оскільки формують окремі військові підрозділи та призначають командування. Це просто жахливо. Я хочу, щоб усі визнали, що ситуація серйозна і не можна робити вигляд, що нічого не відбувається. І хоча говорять про можливі зміни, наприклад, з командуванням ДШВ, структура вже дуже велика і має свої усталені системи. Тому буде важко щось змінити, навіть простим перепризначенням. Хотілося б, щоб було визнано всі ризики і проблеми, які існують в ОШП.
Ну, я сподіваюся, що так і буде. Хочу теж доєднатися до твоїх очікувань. Подивимося, як все буде. Діано, дуже тобі дякую. Діана Буцко, журналістка Громадського, яка повідомила нам всім, що відбувається в 155 бригаді.
Ми будемо і далі слідкувати за цією історією. Хочу звернутися до вас, наших глядачів. Якщо у вас є якась інформація щодо того, що відбувається у бригаді, чи відомі якісь ще злочини, обов'язково пишіть нам на нашу пошту, на наш телеграм.
Зображення: Діана Буцко / hromadske