Не лише землетруси: які природні катастрофи пережила Вінниця за свою історію - 20 хвилин

* Підземні поштовхи, які відчули мешканці міста та області, нагадали про те, що природа вже не раз нас випробовувала.

Розглядаємо найзначніші природні катастрофи минулих епох — від руйнівних землетрусів і масштабних вогняних спалахів до величезних обледенілих територій, весняних паводків і навіть торнадо.

В ніч на 10 листопада мешканці Вінниці та інших українських міст зафіксували підземні коливання. Декотрі люди зазначали, що внаслідок вібрацій прокидалися, відчували, як коливаються будівлі, а також чули незвичні звуки. Повідомлення про ці поштовхи надійшли також від жителів Житомирської, Київської та Дніпропетровської областей.

Згідно з інформацією, наданою Головним центром спеціального контролю, 10 листопада в Чернівецькій області було зафіксовано землетрус магнітудою 2,2 (по шкалі Ріхтера) на глибині 2 км. Цей землетрус класифікується як невідчутний.

Приблизно о 23:50 я прокинулася від гучного звуку — спочатку в думках навіть виросла версія, що хтось намагається вибити двері, адже звук був дуже потужним. Я швидко зазирнула в Telegram-канали, але нічого про тривогу не знайшла, — ділиться враженнями Марія, мешканка Хмільницького району. — Потім зателефонувала знайомій, яка живе поруч, щоб дізнатися, чи вона теж це чула, і кажу їй: "Ти чула? Чи це справді хтось вибиває мої двері?" Вона відповіла: "Ні, це, здається, вибух".

Приблизно через десять хвилин, за словами дівчини, все сталося знову. Спочатку звук і хвиля відчувалися з одного боку, а потім, здавалось, поширилися з самого центру будівлі. Другий "вибух", за її словами, був особливо сильним: вікна та двері тремтіли, наче від сильного вітру.

-- А ще через 10-15 хвилин, я якраз дивилася на годинник, пролунав третій звук -- уже з третього боку, але слабший. Від нього в хаті вже нічого не гупало, просто відчувалося на вулиці, -- продовжує Марія. -- Почала моніторити соцмережі, щоб зрозуміти, що сталося, адже тривоги не було. Спочатку стало трохи не по собі, бо писали і про Вінницю, і Житомир, і Дніпро. Але наші люди як завжди -- одразу почали жартувати, що це в Житомирі вулкан вибухнув чи інопланетяни прилетіли. Після цього я заспокоїлася і лягла спати.

Незважаючи на те, що підземні поштовхи є незвичним явищем для Вінниччини, вони не є новинкою для цього регіону. Раніше жителі цієї місцевості вже стикалися з землетрусами, епіцентри яких знаходилися на території сусідньої Румунії.

Коли Вінницю трусило

Одним із найсильніших землетрусів, що відбулися в Європі в минулому столітті, став землетрус, який стався 4 березня 1977 року. Епіцентр цього природного явища знаходився в горах Вранча в Румунії, а його магнітуда досягла 7,5.

Поштовхи відчували не лише в Румунії, а й у сусідніх країнах, зокрема в Україні. Дісталася сейсмічна хвиля й Вінниці. За спогадами місцевих жителів, багато людей тоді прокидалися, виходили з будинків і не розуміли, що відбувається.

В інтерв'ю вінничанка Валентина Косовська згадувала, що землетрус стався пізно ввечері, коли по телевізору транслювали міжнародні змагання з фігурного катання. Люди розгублено залишали свої оселі, адже спочатку не мали інформації про причину поштовхів.

Ще один житель міста, Василь Візин, поділився своїми враженнями: повернувшись з роботи, він натрапив на людей, що зібралися на вулиці. У зв'язку з глобальною нестабільністю, деякі з них навіть замислювалися, чи не розпочалася війна.

У Вінниці сила поштовхів була приблизно на рівні чотирьох балів. В той же час, в Румунії ситуація склалася жахливо. Внаслідок землетрусу загинули 1578 осіб, а понад 11 тисяч людей отримали травми. Найбільше постраждав Бухарест, де багато багатоповерхових будівель зазнали руйнувань. В цілому по країні десятки тисяч житлових приміщень виявилися знищеними або серйозно пошкодженими.

Наслідки землетрусу 1977 у Румунії

Ще один потужний землетрус стався в районі Вранча в ніч на 31 серпня 1986 року, маючи магнітуду приблизно 7,1. Цей природний катаклізм відчувався також у Вінниці. За словами місцевих жителів, коливання землі сталися між другою та третьою годинами ночі. У Вінниці тоді не зафіксували жодних випадків загибелі, постраждалих або руйнувань будівель.

Проте в інших державах наслідки виявилися значно тяжчими. У Румунії загинуло більше 150 осіб, понад 500 отримали травми, а більше 50 000 будинків зазнали пошкоджень. Значних руйнувань також зазнала тодішня Молдавська РСР, зокрема її столиця Кишинів, де загинуло не менше 100 людей.

Обледеніння 2000 року

Однією з найзначніших природних катастроф у Вінницькій області стало обледеніння, яке трапилося в кінці листопада 2000 року. Після сильного дощу та різкого зниження температури все навколо покрилося товстим шаром льоду: дерева, електричні дроти, дороги та будівлі опинилися під крижаною оболонкою.

Вплив негоди виявився настільки руйнівним, що процес відновлення інфраструктури затягнувся на кілька місяців. У Вінниці була безповоротно знищена більше 60% зелених насаджень. Найбільше постраждали парки, території кладовищ, а також дерева, що ростуть уздовж Хмельницького шосе.

Через обледеніння порушилося електропостачання 1585 населених пунктів області. Було зруйновано 1412 ліній електропередач, пошкоджено 165 котелень. У місті також довелося прибирати повалені дерева та ліквідовувати стихійні звалища, які утворилися через наслідки негоди. Стихія забрала кілька життів, а загальні збитки перевищили 107 мільйонів гривень.

Паводки 1930-х років

Сьогодні Південний Буг у Вінниці виглядає як мирна річка, однак менш ніж століття тому він часто приносив місту численні труднощі. Найбільше занепокоєння викликали весняні повені та кригові явища.

Одна з найсерйозніших повеней трапилася в квітні 1932 року. В той час вода затопила низьколежачі райони міста, і сотні жителів, які мешкали на вулиці Свердлова (тепер Князів Коріатовичів), були змушені залишити свої домівки.

Постраждали також сусідні населені пункти. У Шереметці та Вишні, які тепер входять до складу Пирогова, дамби зазнали прориву. У Шкуринцях вода зруйнувала міст, а в Михайлівці після руйнування греблі територія стала нагадувати острів, до якого не було можливості дістатися.

У Вінниці вулиці Свердлова та частина вулиці Леніна, яка тепер називається Соборною, опинилися під загрозою. У муніципальних документах зафіксовано, що всі мости постраждали внаслідок повені та переміщення льоду.

У наступну весну небезпека знову дала про себе знати. У березні 1933 року місцеві органи влади організували спеціальний штаб для протидії льодоходу. Чиновники активно готувалися до можливих ушкоджень мостів, планували підрив криги та навіть розробляли схеми евакуації населення, забезпечуючи їх продуктами харчування та медичними послугами.

Цікаво, що набережну Південного Бугу, яку сьогодні вінничани використовують для прогулянок та відпочинку, у 1960-х роках будували насамперед як захисну дамбу. Це було необхідно, аби убезпечити низинні частини міста від води.

Великі пожежі

Стихія неодноразово загрожувала й історичній забудові Вінниці. У міських історичних матеріалах згадують дві великі пожежі.

Перша подія трапилася в 1778 році, коли більшість міських споруд були виконані з дерева. Історичні джерела не надають достатньої інформації щодо точної кількості зруйнованих будівель та постраждалих.

Зображення є ілюстративним.

Інша велика пожежа сталася у 1885 році. Після неї у Вінниці посилився запит на спорудження цегляних будинків замість дерев'яних. Це вплинуло на подальшу забудову міста та його архітектурний вигляд.

У нас бувають і смерчі

Ще одне незвичне для багатьох мешканців цього краю явище — торнадо. Вони не раз виникали на території Вінниччини, і в деяких випадках призводили до значних руйнувань.

Один із таких смерчів пройшов поблизу Вінниці 11 липня 2014 року. Найбільше постраждали торговельний центр "Епіцентр", села Зарванці та Якушинці. Очевидці знімали стихію на мобільні телефони та відеореєстратори. На кадрах було видно, як вихор рухався територією, пошкоджував конструкції та валив рекламні щити.

У вересні 2018 року смерч утворився поблизу Ладижинської теплоелектростанції. Його помітили місцеві жителі біля водосховища. Вихор ламав гілки дерев, однак повідомлень про значні руйнування не було.

Также ознакомьтесь с:

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google