Дехто отримує тисячі, а іншим загрожують судові позови: хто може розраховувати на додаткову пенсію?

Довіртеся перевіреним джерелам – підписуйтеся на Telegraf у Google Новинах!

Хоча прописка є, житло лишається без покриття: в Україні виявляються схеми, пов'язані з "чорнобильськими" компенсаціями, які завдають мільйонних збитків державному бюджету. Тим часом правоохоронні органи фіксують лише поодинокі випадки, що ускладнює оцінку реального масштабу незаконного отримання цих виплат.

Про обсяги цієї програми та межі, які відділяють право на "чорнобильську" доплату від неправомірного отримання виплат, досліджував "Телеграф".

Будівлі без вікон і покрівель, в яких "існували" для отримання компенсацій.

Проблема, пов'язана з так званими доплатами для постраждалих від Чорнобильської катастрофи, триває вже не перший рік. Коли суди почали відновлювати право деяких пенсіонерів на отримання цих виплат, держава зіткнулася з ситуаціями, коли громадяни намагалися підтвердити своє проживання в забруднених зонах лише шляхом надання документів.

Один із найбільш показових випадків правоохоронці викрили на Житомирщині. За даними слідства, організатор схеми придбав занедбану хату в населеному пункті, віднесеному до радіоактивно забрудненої території, а потім упродовж 2022-2024 років за гроші реєстрував там інших пенсіонерів. Після цього вони через суд домагалися призначення доплат, хоча фактично в цьому населеному пункті не проживали. У справі фігурують 24 людини, яким, за даними прокуратури, безпідставно нарахували понад 1,5 млн грн пенсійних доплат.

Право або обман: коли реєстрація перетворюється на кримінал

Юристи підкреслюють, що варто розрізняти дві кардинально різні обставини.

"Сам факт реєстрації людини на відповідній території не є шахрайством. Якщо особа дійсно проживає там і відповідає встановленим законом критеріям, вона має право вимагати передбачені державою соціальні гарантії", -- зазначають юристи Центру допомоги пенсіонерам "Пенсіон" в ексклюзивному коментарі "Телеграфу".

Проблема постає, коли реєстрація стає лише формальністю, а особа насправді мешкає в іншому місці, отримуючи виплати за неіснуюче проживання в занедбаному селі.

Судова практика останніх років розмежовувала саме ці дві ситуації. Ще у 2018 році Конституційний Суд України ухвалою у справі №6-р/2018 відновив непрацюючим пенсіонерам, які живуть на радіоактивно забрудненій території, право на доплату в розмірі однієї, двох або трьох мінімальних зарплат.

"Верховний Суд у спорах щодо статті 39 Закону №796-XII виходив, зокрема, з факту постійного проживання непрацюючого пенсіонера на території радіоактивного забруднення. Причому суд звертав увагу не лише на формальну наявність посвідчення, а й на документи про місце та період проживання й інші обставини, які свідчать про добросовісність поведінки людини", -- розповідають у "Пенсіоні".

Просто наявність штампа в паспорті не є достатньою підставою. Судді ретельно розглядають, чи дійсно особа користується комунальними послугами за вказаною адресою, чи отримує там кореспонденцію, а також чи можуть сусіди підтвердити факт її проживання. Ці нюанси суттєво відрізняють законного отримувача доплати від тих, хто намагається обманути систему.

Як держава перевіряє право на "чорнобильську" доплату

Тривалий час закон не встановлював чіткого часового бар'єру: людина могла прописатися в зоні забруднення хоч через тридцять років після аварії і претендувати на доплату нарівні з тими, хто пережив катастрофу на цій території. Це й відкривало простір для зловживань.

У 2026 році ситуація докорінно змінилася: новий закон про держбюджет чітко визначив, хто саме має право на доплату.

Законодавство про Державний бюджет на 2026 рік чітко визначає, що непрацюючі пенсіонери, які постійно проживають у зонах безумовного відселення або гарантованого добровільного відселення, можуть отримувати доплату в розмірі 2595 гривень. Це стосується тих, хто проживав або працював у цих регіонах станом на 26 квітня 1986 року або до 1 січня 1993 року, і в результаті цього отримав статус постраждалої особи внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначають у Центрі допомоги пенсіонерам "Пенсіон".

Основна новація полягає в введенні часових обмежень. Раніше право на отримання доплати могло бути надане незалежно від моменту, коли особа переїхала до забрудненого села. Тепер закон відокремлює тих, хто зареєструвався там після катастрофи, від тих, хто зробив це значно раніше, до того, як були виділені фінансові кошти.

"Крім того, юристи центру підкреслюють, що закон чітко зазначає: особи, які переселилися або оформили місце проживання в зазначених зонах після трагедії, не мають права на цю доплату."

Яка вартість "чорнобильського" статусу і хто може його отримати?

Історично, розмір доплат визначався залежно від зони забруднення, до якої належить населений пункт. В Україні існує три такі зони.

Зона відчуження — це місце, з якого в 1986 році було виведено жителів, і де наразі заборонено постійне проживання.

* Зона обов'язкового переселення — території з високим рівнем забруднення, де річна доза радіації може перевищувати 5 мЗв.

Зона гарантованого добровільного переміщення — це райони з меншим рівнем забруднення, де можливе отримання дози, що перевищує 1 мЗв на рік.

До недавнього часу пенсіонери, які не працювали в цих регіонах, отримували доплату, що залежала від мінімальної заробітної плати — від однієї до трьох її розмірів в залежності від конкретної зони. Проте згодом уряд вирішив перейти на менш вигідний механізм розрахунків, що призвело до значного зниження розмірів виплат. Велика Палата Верховного Суду не погодилась із цим рішенням і зазначила, що доплату слід визначати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що означало для пенсіонерів значно вищі суми, ніж ті, які пропонував Пенсійний фонд.

Ці юридичні успіхи перетворили статус "чорнобильця" на фінансово вигідний, що, в свою чергу, стало причиною для зловживань. З новими правилами, що вступлять в силу в 2026 році, планується виключити з програми тих, хто не має ніякого зв’язку з трагедією 1986 року.

Що це означає для тих, хто вже отримує додаткову виплату?

Для людей, які десятиліттями живуть у забруднених селах і мають на руках посвідчення постраждалого, зміни в законодавстві мало що змінюють: вони, як і раніше, підтверджують своє право звичайним пакетом документів про місце проживання.

Тим, хто мав намір оформити прописку в зоні Чорнобиля з метою отримання додаткових виплат, слід усвідомити, що такі плани не матимуть успіху. Закон чітко забороняє цю практику, і відповідні органи, зокрема поліція та Пенсійний фонд, посилюють контроль за реальним проживанням осіб, а не лише за наявністю штампа в паспорті.

Згідно з новим бюджетним проєктом, уряд планує внести зміни до правил нарахування "чорнобильських" надбавок у 2027 році. Зокрема, розмір доплати для непрацюючих пенсіонерів, які постійно мешкають у зонах відселення, може зрости з 2595 до 2878 гривень — це відповідатиме одному прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Однак право на отримання цієї виплати матимуть лише ті, хто проживав або працював у цих зонах з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи. Люди, які переїхали або зареєструвалися в цих зонах після аварії, а також ті, хто виїхав і потім повернувся, не зможуть отримати цю доплату.