Аналіз складу Збройних Сил України 2026: перевірка армії, невидимі військовослужбовці та комерційні угоди щодо тилових посад.

Армія налічує мільйон військовослужбовців, проте на передовій перебуває лише третина з них. У Збройних Силах України стартувала велика перевірка комплектації, яка стала відповіддю на викриття Державним бюро розслідувань та Службою безпеки України схем продажу тилових посад, фіктивної служби депутатів і привласнення заробітної плати "мертвих душ". Які зміни принесе цей аудит і як він вплине на бойову готовність армії — у матеріалі від Фокусу.

У Збройних Силах України розпочато перевірку укомплектування військових частин, про це повідомили в Генштабі ЗСУ. Головна мета -- оцінити фактичний стан укомплектованості бригад, полків і корпусів, проаналізувати ефективність розподілу військовослужбовців між підрозділами та визначити напрямки для вдосконалення питань кадрового забезпечення.

Зокрема, аналізується продуктивність та обґрунтованість розподілу особового складу, враховуючи вимоги військових підрозділів, що здійснюють бойові операції на різних секторах фронту.

Ці заходи орієнтовані на зміцнення обороноздатності, підтримку кадрової рівноваги та ефективніше використання людських ресурсів.

Ця реорганізація була необхідною вже давно. В українських збройних силах виявлено випадки зловживань у сфері фінансування, зокрема ситуації, коли військовослужбовці формально знаходяться на передовій, але насправді залишаються у тилу. Тим часом, їхні виплати отримує керівництво. Про це повідомила військовий омбудсмен Ольга Решетилова.

За словами Решетилової, найбільш скандальною є ситуація, коли військовослужбовці формально числяться на передовій, але фактично не перебувають там. У таких випадках вони можуть передавати свої зарплатні картки командуванню, залишаючись при цьому в тилу. Відомі випадки, коли подібні зловживання мали місце навіть на рівні цілих підрозділів. Вона акцентувала увагу на тому, що це є кримінальним злочином, і зазначила, що до боротьби з такими схемами вже залучені як правоохоронці, так і Генеральний штаб.

"Військовослужбовець, незалежно від місця проходження служби, має усвідомлювати, що рано чи пізно може виявитися на лінії фронту. Якщо ти обрав шлях служби в армії, яке б завдання тобі не доручали, необхідно бути готовим до виконання завдань у зоні бойових дій. Це зовсім не означає, що це призведе до загибелі чи травм – далеко не завжди," – зазначила вона.

Служба в тилу для підтримки зв'язків і фінансової допомоги.

Не потрібно шукати далеко для ілюстрацій. Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, став відомим після того, як у лютому 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення, добровільно вступив до лав Збройних сил України. Однак його служба викликала значну увагу. У липні 2026 року Державне бюро розслідувань висунуло йому звинувачення в ухиленні від військової служби та шахрайстві. Згідно з матеріалами справи, він тривалий час не виконував своїх обов’язків, перебуваючи у відрядженні в Національному агентстві з питань запобігання корупції, замість того, щоб бути у військовій частині, і фактично проживав у Києві, отримуючи при цьому повну зарплату. Водночас сам Шабунін категорично заперечує свою провину.

У травні 2026 року Шабунін оголосив про завершення своєї служби у зв'язку з погіршенням зору, проте, варто зазначити, що він жодного разу не брав участі в бойових діях. На момент свого звільнення, що стало для нього удачею, він мав звання старшого сержанта.

Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та Національна поліція виявили нові схеми незаконного продажу "тилових" посад у Збройних Силах України та затримали осіб, які організовували ці махінації, переводячи військових на "тилові" позиції.

В Чернігівській області було виявлено командира військової частини, який за фінансову винагороду переводив мобілізованих солдатів із бойових підрозділів до гарнізону в Чернігові. Зібрані докази свідчать про те, що цей військовий зміг перевести трьох військовослужбовців у "тилові підрозділи" та отримати за це близько 2 мільйонів гривень.

У Житомирській області затримано командира однієї з бригад ЗСУ, який влаштовував на роботу знайомих і родичів у своє з'єднання. При цьому "мобілізовані" фактично не виконували обов'язки військової служби, не з'являлися в підрозділах і перебували за адресами свого фактичного проживання. За це посадовець забирав банківські картки "підлеглих" і привласнював їхню зарплату. Таким чином він "заробив" 370 тисяч гривень.

У Хмельницькому регіоні було висунуто підозру заступнику командира військового навчального центру Збройних Сил України. Він підозрюється у корупційних діях, пов'язаних з отриманням хабаря в розмірі 5 тисяч доларів США за переведення мобілізованих до тилових військових підрозділів. Для досягнення своїх цілей він обіцяв скласти рекомендаційні листи та вплинути на своїх знайомих, які займають командирські посади у військових частинах.

Служба для формування політичного іміджу

І таких випадків -- безліч. До речі, і командир Шабуніна, який дозволив його переведення до НАБУ, теж опинився під слідством. До того ж до нього є питання й щодо інших військовослужбовців та їхнього проходження служби, наприклад, щодо екс-генпрокурора Юрія Луценка, який теж перебував у цьому підрозділі. А якщо згадати, то багато колишніх чиновників, політиків, публічних осіб, артистів, як, наприклад, Козловський, Вакарчук та інші, фактично числилися на службі в ЗСУ, а насправді одягали форму лише для фотосесій.

У 2023 році депутатка Дніпропетровської обласної ради вирішила "підвищити" свій політичний імідж серед виборців та колег, "піти" до армії, але лише на папері. Вона попросила знайомого заступника командира однієї з військових частин замовити за неї слівце перед начальником навчального центру, щоб той просто оформив її в частині. Депутатка, справедливості заради, кілька разів відвідувала навчальний центр, куди її привозив водій, щоб передати документи, і поверталася додому з "цього страшного місця", як вона розповідала матері.

Пройшовши курс військової підготовки, депутатка продовжила свою фіктивну службу в підрозділі знайомого, де обійняла посаду оператора в розвідковому взводі, а також займалася корегуванням ударних безпілотників. Вона встигла також попрацювати телефоністкою та "послужити" у комунікаційній групі штабу. Фіктивна служба тривала до моменту, коли її викрили співробітники Державного бюро розслідувань. Виявилося, що за цей період вона незаконно отримала понад 200 тисяч гривень компенсацій за службу, які витрачала на власні потреби.

Їй висунули підозру в ухиленні від військової служби шляхом обману під час воєнного стану, що було скоєно за попередньою змовою групи осіб. Крім того, розслідується факт шахрайства. Особи, які надавали їй підтримку в "виконанні служби", також стали фігурантами кримінальних справ.

З мільйонної армії воює лише третина

Ніхто не заперечить, що ті, хто здатен платити або має впливові зв'язки, можуть знайти собі комфортні місця у Збройних силах України, далеко від фронтових ліній. Це явище існує вже тривалий час, і багато військовослужбовців, які, м'яко кажучи, не мали жодного бойового досвіду, вже отримали статус "учасника бойових дій". Важливо, що новий головнокомандувач Михайло Драпатий вирішив розпочати з перевірки укомплектування, що є дуже вірним кроком. Це дозволить виявити недобросовісних військових і не лише їх. Як зазначив військовий експерт Олег Жданов, така ревізія в армії може допомогти виправити ситуацію з надмірною чисельністю персоналу.

"Улюбленою фішкою Сирського були штурмові полки, штат яких роздутий до розмірів дивізій -- там по 10-15 батальйонів, і ніхто достеменно не може сказати, скільки їх за штатом, скільки в наявності, скільки втрат. Друга улюблена фішка -- формування нових бригад. Створюється штат, віддається наказ на формування, призначається комбриг, формується штаб бригади, а потім усе зводиться до відсутності особового складу. І ці новостворені штаби сидять на полігонах і чекають, коли ТЦК набере людей. Тобто керівництва в армії зараз набагато більше, ніж рядових солдатів", -- зазначає в коментарі Фокусу експерт.

Отже, Жданов вважає, що Драпатому необхідно провести аудит військових підрозділів. Основним аспектом є перевірка боєздатності: чи готовий підрозділ до виконання завдань. Рівень боєготовності залежить від забезпечення особового складу.

"Цілком виправдано, що техніку та особовий склад забирають з тилових штабів і відправляють до бригад, які наразі ледь справляються через нестачу людей на фронті. Є ймовірність, що під час перевірки виявиться безліч "мертвих душ" — тих, хто перебуває у тилу і чекає на незрозумілі команди. Відомо, що частину заробітної плати передають командирам, аби вони могли безтурботно залишатися в тилу та займатися своїми справами. Тим часом, якщо зважити на лінію фронту та прифронтову зону, там нараховується лише близько 300-350 тисяч військовослужбовців, тоді як наша армія налічує близько мільйона. Отже, виходить, що десь мандрують ці 600 тисяч осіб, які числяться в рядах, але не беруть участі в бойових діях," — наголошує Жданов.

З одного боку, не можна сказати, що ці 600 тисяч військовослужбовців є незатребуваними -- вони обіймають штатні посади, щось роблять. Просто треба провести аудит і з'ясувати, де вони принесуть більшу користь -- у тилу чи на фронті. Адже на передовій бійці місяцями чекають на ротацію, а їх ніким замінити при такій кількості військових у тилу.

"Треба з'ясувати, хто чим займається і де перебуває. Штат роздули, кількість бригад величезна. Треба перевірити укомплектованість. Це мають робити мобілізовані фахівці -- сідати за роботу, розбиратися зі штатними одиницями, проводити звірку особового складу та визначати боєготовність. Сподіваюся, що новому головнокомандувачу це вдасться", -- вважає військовий експерт.

Ті, хто записався до СЗЧ на документах, перебувають у строю.

Окрім наявності "мертвих душ" у Збройних силах України, існує ще одна серйозна проблема, на яку вказує відставний сержант Вадим Громов. Це стосується неможливості звільнення з військової служби з причин здоров'я, фактично через інвалідність. Лише колишній головнокомандувач Валерій Залужний отримав звільнення за кілька місяців, тоді як тисячі солдатів, які зазнали тяжких травм, залишаються в армії без можливості піти.

Після того як я отримав своє перше важке поранення в 2023 році, мені запропонували оформити другу групу інвалідності та звільнитися з армії. Проте під час медичної комісії мені повідомили, що через внутрішній наказ це неможливо. В результаті я залишився служити, але в тилу. Пройшло півроку, і я знову отримав травму. Лише після цього мене змогли звільнити. І таких, як я, військових, яких тримають до останнього, тисячі. Чому ж утримувати такий "баласт"? Адже, по суті, моя присутність у тилу не приносила користі — ті завдання, які я виконував, виконували ще троє здорових людей, і їх цілком могли б виконати двоє. Цю історію розповідає Вадим у розмові з Фокусом.

Ще одна складність полягає в тому, що тисячі осіб, які вступили до СЗЧ, формально залишаються на обліку як військовослужбовці. Проте їхнє фінансове забезпечення та інші види підтримки призупиняються, і щодо них ініціюються кримінальні провадження або спеціалізовані процедури повернення. Таким чином, тисячі з них фактично існують лише на документах.

Військові вважають, що в армії настав час навести порядок. Сьогодні навіть професійні військовослужбовці часто залишаються в тилу, прикриваючись тими, кого було мобілізовано. Вони виправдовують свою бездіяльність «тиловими» посадами через проблеми зі здоров'ям, вік або нестачу бойового досвіду. Проте саме ці люди зараз активно беруть участь у штурмах і здійснюють оборонні дії.

У той же час, згідно з інформацією з джерел, новий головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий видав наказ про тимчасове припинення набору особового складу для штурмових полків Сухопутних військ. Це рішення поширюється як на новобранців, так і на військових, які були переведені з інших підрозділів.

Новим керівником Збройних сил України призначено Михайла Драпатого — генерала нового типу, відомого своєю рішучістю та підтримкою технологічних інновацій у військовій справі. Однак кожен його крок буде під пильним контролем, оскільки це призначення відбулося на фоні "картонних" протестів та суперечок, пов'язаних із конфліктом між Михайлом Федоровим і Олександром Сирським.