"Справжнє життя спонукає нас до трансформацій. Якщо ми не вдамося до змін, нас чекає зникнення."

Як місцеві медіа орієнтуються на допомогу громаді.

Місцеві медіа активно шукають шляхи взаємодії з аудиторією, прагнучи зберегти свій вплив і адаптуватися до умов війни та інновацій. Конкуренція за увагу стає дедалі інтенсивнішою, адже локальні газети та онлайн-ресурси змушені змагатися з телеграм-каналами, YouTube, блогерами та іншими новими форматами контенту.

Після реформи роздержавлення та децентралізації колишні комунальні медіа були змушені шукати нові джерела монетизації, а повномасштабна війна, обстріли, проблеми з енергетикою зробили місцевий рекламний ринок нестабільним.

Українська асоціація медіабізнесу спільно зі шведською компанією NIRAS за фінансування Шведського Інституту (Swedish Institute) розпочала проєкт ELMU (Empowering Local Media in Ukraine -- Посилення місцевих медіа в Україні), який спрямований на те, щоб локальні медіа, окрім інформування, орієнтувалися на допомогу своїм громадам. На думку президента асоціації Олексія Погорелова, це дасть їм приріст аудиторії, підвищить рівень довіри з боку жителів, влади й аудиторії. Про підсумки першого етапу проєкту редакції розповідали на конференції "Як місцеві медіа допомагають своїм громадам", яка пройшла 23 липня у Києві.

Відвідини сімейного лікаря, працевлаштування ветеранів, новий міст та облаштування кладовищ

У рамках першого етапу проєкту ELMU було обрано шість місцевих редакцій. Вони проводили опитування серед мешканців своїх громад, щоб виявити найактуальніші проблеми. Після цього редакції створювали матеріали, що сприяли приверненню уваги до цих питань, а також виконували роль посередників між місцевою владою та підприємцями для їх вирішення.

"Біляївка.City" — це місцеве медіа, яке активно працює в Одеській області з 2006 року. Нещодавнє опитування серед громади виявило серйозні проблеми в медичній галузі. Незважаючи на те, що мешканці уклали декларації з сімейними лікарями, медики не відвідують жителів сіл. Редакторка видання, Галина Вауліна, зазначила, що в селі Кагарлик деякі жителі роками страждали від критично високого артеріального тиску, навіть не підозрюючи про це. Журналісти здійснили дослідження, відвідавши шість сіл громади, підготували матеріали, а потім редакція організувала круглий стіл для обговорення ситуації за участю міського голови, старост сіл, представників Біляївської лікарні та Усатівського центру первинної медичної допомоги. За підсумками заходу було запропоновано Усатівському центру організувати регулярні виїзди лікарів до сіл. У разі, якщо це не буде реалізовано, Біляївська лікарня, яка надає такі послуги, укладатиме декларації з мешканцями сіл.

"Редакція не обмежилася лише спілкуванням з місцевою владою, ми звернулися безпосередньо до мешканців сіл – і це дало результати," – поділилася Галина. Видання підготувало серію текстових і відеоматеріалів, які в сумі набрали більше 100 тисяч переглядів, незважаючи на те, що в громаді проживає лише 20 тисяч осіб. Наразі редакція намагається знайти фінансування через краудфандинг. На сайті медіа розміщена інформація про збір коштів, де вже вдалося залучити 63,5 тисячі гривень. Проте Галина, як і інші представники місцевих медіа, зазначає, що мешканці громад поки що не готові платити за контент і надавати суттєву фінансову підтримку ЗМІ.

Інтернет-ресурс "Вперед", що представляє Роздільнянський район Одеської області, вирішив дослідити питання працевлаштування. Цей проєкт тривав з березня по липень. Спочатку редакція провела опитування, яке виявило, що більшість мешканців Роздільнянської громади працюють за межами району, і було вирішено з'ясувати, чи справді такий вибір зумовлений низькими заробітками. Як зазначила головна редакторка Наталія Буковська, видання провело бесіди з представниками місцевої адміністрації та центру зайнятості, а також організувало ярмарок вакансій. Це дало можливість громадам безпосередньо зустрітися з роботодавцями, ознайомитися з умовами праці та залишити свої контакти.

У результаті вдалося допомогти працевлаштуватися п'ятьом людям, зокрема ветерану. Редакція створила банк вакансій, де зібрано вже понад 150 актуальних пропозицій роботи. За словами Наталії, зараз видання вивчає можливість розміщувати вакансії за окрему плату від підприємців. Загалом команда виготовила 38 матеріалів і мала охоплення понад 400 тисяч переглядів.

Видання "Звягель інфо" з Житомирської області з'ясувало, що проблемою їхньої громади є аварійний стан мостів. Одним із них люди користувалися з ризиком для життя. Але проблема була в тому, що мости не перебували на балансі у місцевої влади, тому на їх відновлення не могли спрямувати кошти. До всього поблизу мостів були старі аварійні дерева, які також загрожували життю людей. Щоб їх зрізати, потрібна була допомога альпіністів і це коштувало б 50 тисяч за одне дерево.

Редактор видання Геннадій Фрегер повідомив, що "Звягель інфо" організувало зустрічі з місцевими жителями, проводило толоки та прибирало територію біля мосту, а також спілкувалося з представниками влади і підприємцями. В результаті один з депутатів профінансував та доставив дошки, комунальні служби їх уклали, підприємці сплатили за зрізання дерев, а влада надала своїх працівників. Громада ж зібрала кошти на фарбу для ремонту мосту. Ці заходи сприяли зростанню аудиторії на 7%.

"Це створює умови для співпраці з підприємцями нашої громади. Вони усвідомлюють, що наша аудиторія зростає. Ми взаємодіємо з різноманітними компаніями, і кожна з них має свій унікальний підхід. Наприклад, одна з наших швейних фабрик отримує безкоштовну рекламу від нас в обмін на 100 примірників газет", -- пояснив Геннадій.

"Путилівські відомості", що функціонують на прикордонних територіях Сумщини, докладали зусиль для підтримки ветеранів у їхній адаптації до мирного життя після повернення з фронту.

"Ми поєднали створення матеріалів із діяльністю, невластивою редакціям. Ми проводили опитування, круглі столи, майстеркласи, займалися медіацією", -- розказує редакторка Тетяна Каушан. За її словами, редакція працює за 20 кілометрів від фронту, після трьох прильотів у приміщення редакції було вирішено працювати віддалено.

Проєкт ветеранської підтримки складався зі створення лонгридів про історії успіху ветеранів, круглі столи з центром зайнятості, майстер-класи для ветеранів, щоб навчити створювати грантові заявки. Матеріали дали охоплення понад 50 тисяч. ""Путилівські відомості" існують 109 років. Але реальність закликає нас до змін. Якщо ми не змінимося, то зникнемо", -- сказала Тетяна Каушан про необхідність працювати для своєї громади.

Газета "Сільське життя" з Кіровоградської займалася проблемою догляду за місцевими похованнями. В одній із громад жителі скаржилися, що на кладовищі багато могил, за якими ніхто не доглядає. На тих могилах і на доріжках росте висока трава, яку ніхто не викошує, деякі оградки могил потребують ремонту або фарбування. Особливо ця занедбаність впадала в око, коли ховали загиблих воїнів.

"Пам'ять вимагає не лише слів", -- зазначила головна редакторка видання Катерина Матко. Медіа підготувало ряд матеріалів на цю тему та ініціювало залучення громади. "Ми зібрали за спільним столом родини загиблих захисників, представників місцевої влади, культурних діячів та мешканців громади. Разом ми обговорювали пропозиції та шукали шляхи вирішення проблем. У громаді проходили публічні дискусії та заходи вшанування пам'яті. Родини також долучилися до створення алеї пам'яті", -- додала Катерина. Це стало поштовхом для залучення жителів та активістів, які організували прибирання на кладовищі та проведення толок.

Продовженням стали ініціативи з установленням гучномовця для вшанування загиблих хвилиною мовчання о 9 годині та створення музейної кімнати. У результаті було створено 16 матеріалів, 10 відео.

"Усі учасники виявили позитивні результати. Редакція змогла залучити нову аудиторію, що призвело до збільшення на 43%. Завдяки реалізації проєкту ми отримали 2,3 мільйона переглядів. Для громади були створені пам’ятні місця, люди об'єдналися, і проєкт продовжує свою діяльність", -- зазначила Катерина.

Вона зазначила, що після цього Дмитрівська громада підписала угоду з виданням для висвітлення своєї діяльності.

Редакції видань "Златокрай" та "Золотоноша. City" з Черкащини звернули увагу на реконструкцію парку Шевченка. Вікторія Горобець, редакторка, зазначила, що в процесі обговорення цієї теми медіа змогло встановити контакт з активними мешканцями, які прагнуть змін, а також сформулювати та передати свої ідеї щодо розвитку міста до органів влади.

Безліч журналістських статей зібрали тисячі переглядів. Як наслідок, місто отримало фінансування для облаштування кінотеатру в одній з зон парку, рекламодавець видань профінансував виготовлення лавок для відпочинку, а молодіжний рух організував велопарковку.

"Локальна спільнота повинна перетворитися на основне джерело фінансування для медіа."

Ця конференція стала результатом завершення першого етапу реалізації проєкту ELMU, за яким працює УАМБ у співпраці з донорами. У планах на майбутнє – ще два етапи. Як зазначив Олексій Погорелов можна переписати як: "Олександр Погорелов" або "Олексій Погрелов". Якщо вам потрібно інше переформулювання або контекст, дайте знати!, кожен з етапів передбачає: подачу заявок редакціями, проведення конкурсного відбору та затвердження шести переможців, які отримають грантову підтримку для реалізації своїх проєктів. В кінці етапу організовується конференція для обміну досвідом. Кожна редакція має чотири місяці на втілення свого проєкту, а сума гранту складає 125 тисяч на редакцію. У даний момент на наступний етап проєкту надійшло 50 заявок від місцевих медіа, з яких буде обрано шість редакцій.

"По-перше, метою цього проєкту є вирішення певної проблеми, що існує в громаді. По-друге, він повинен сприяти розвитку самої редакції, зміцненню або налагодженню зв'язків з аудиторією, демонструючи свою значимість для громади. Додатково, важливо, щоб результати проєкту можна було оцінити, щоб мати можливість точно визначити виконані завдання," - зазначає Олексій.

За його словами, журналістська робота, яка спрямована на розв'язання проблем громади, має перспективи монетизації: "Спочатку в це має повірити сама редакція -- що це працює і має цінність. По-друге, у це має повірити місцева влада. І по-третє -- бізнес".

Як розказали у коментарях "Детектору медіа" редактори на конференції, аудиторія наразі не готова платити за контент і кошти від спільноти не покривають значну частину видатків.

Олексій Погорелов можна переписати як: "Олександр Погорелов" або "Олексій Погрелов". Якщо вам потрібно інше переформулювання або контекст, дайте знати!

"Чому раніше на місцевому рівні всі читали локальну газету? Бо була банальна відсутність альтернативи та конкуренції. Існувала монополія: хочеш щось дізнатися про своє місто чи район -- передплачуй газету, бо більше нічого немає. Плюс до передплати активно залучали через профкоми, обкоми й інші адміністративні важелі. А зараз усе інакше. Людина думає: "Навіщо мені платити? Я зайду в місцевий телеграм-канал, де публікують усе підряд, і безплатно дізнаюся всі новини". Зараз відбулося величезне розмивання аудиторії", -- підсумовує Олексій Погорелов можна переписати як: "Олександр Погорелов" або "Олексій Погрелов". Якщо вам потрібно інше переформулювання або контекст, дайте знати!.

Він каже, що успішні приклади передплат місцевих газет були у перші роки повномасштабної війни, коли частина людей ставала переселенцями. Коли вони переїжджали на нові місця, то їм треба було знайти житло, роботу, розв'язати базові побутові питання. І тоді цінності набували місцеві редакції. Зараз ця хвиля, за словами Олексія, трохи спала: "Частково люди адаптувалися, частково проблеми розв'язали. Тож сподіватися на подальше зростання передплат суто через цей фактор уже не варто. Тепер потрібно вигадувати щось нове. І цим новим якраз і має стати концепція практичної корисності.

Наприклад, якщо місцеве медіа постійно акумулює найактуальніші вакансії та можливості працевлаштування в одному місці, а ти перебуваєш у пошуку нової роботи або бажаєш змінити поточну, то стає вигідно інвестувати в його послуги, адже ця унікальна інформація недоступна в інших джерелах. Ця особливість неодмінно повинна виявлятися. Коли вона наявна, люди готові платити, і контент стає прибутковим. Ти оформлюєш підписку, але завдяки їй можеш знайти роботу — у цьому є очевидна вигода.

Робота в групах

Він також акцентує на необхідності медіа знайти нові джерела фінансування. Одним із найважливіших аспектів стане взаємодія з місцевими спільнотами, які готові інвестувати в результати, що є корисними для них: "Ми зараз перебуваємо в критичному етапі, коли виживуть і досягнуть успіху ті редакції, які готові до наполегливої праці. Справді, в даний момент їм нелегко, але за цей короткий проміжок часу вони можуть зробити кілька значущих кроків у своєму розвитку, навчаючи та підтримуючи своїх місцевих колег. Це відкриє для них нові можливості, забезпечивши стабільний фінансовий потік, можливість залучення професійних кадрів і реалізацію бажаного розвитку своїх медійних платформ."