Тепер стає очевидним, чому справа Шапрана-Кіпера затягується вже протягом чотирьох років: адже у держави було вкрадено "Юнігран".

Історія, що стосується фактичного привласнення державних активів компанії "Юнігран", тягнеться вже чотири роки. Незважаючи на накладені санкції Радою національної безпеки і оборони, відкриті кримінальні справи, ухвалені судові рішення та численні зміни в оформленні майна, остаточної відповіді на ключове питання досі немає: чому державні органи продовжують залишатися бездіяльними? Останні розслідування виявляють, чим насправді займався Офіс Генерального прокурора.

Проте існує окреме питання, яке слід адресувати Міністерству юстиції. Це саме Мін'юст відповідає за впровадження державної санкційної політики. Проте випадок з "Юніграном" демонструє, що навіть через кілька років після введення санкцій націоналізація досі не відбулася.

Отже, ми звертаємося безпосередньо до міністра юстиції Дениса Маслова з питанням: чому ситуація навколо "Юніграну" все ще не завершена, і яким чином Міністерство юстиції втілює санкційну політику президента в цьому випадку?

Які факти відомі про справу Юніграна і яку роль в ній може відігравати Кіпер?

Про саму історію "Юніграна" вже неоднорозово розповідав OBOZ.UA. Так, ще 12 травня 2023 року указом президента проти росіянина Ігоря Наумця та пов'язаних із ним активів були запроваджені санкції. Вони передбачали, зокрема, блокування активів та обмеження проведення операцій із ними. Заблаковані активи могли б бути націоналізовані та слугувати державі, допомагати фінансувати захист проти агресора. Однак цього не відбулось.

Уже 22 вересня 2023 року Наумець і Сергій Шапран підписали меморандум, відповідно до якого Шапран мав отримати 50% у бізнесі та спільно з Наумцем управляти активами. Вартість домовленості, за даними оприлюднених документів та журналістських розслідувань, становила $12 млн, або близько 438,8 млн грн.

Раніше OBOZ.UA детально аналізував механізм передачі активів та отримання спеціальних дозволів компаніями, що мають зв'язки з Шапраном і Осіповим. 20 жовтня 2023 року Печерський районний суд скасував арешт активів "Юніграну". В результаті цього майно почало переміщатися між кількома юридичними особами, зокрема через структури "Мартен Локс" та "Енкрос", які передали активи "Юні Стоун Пленет", "Юні Люкс" та "Юні Сервіс". У цих компаніях бенефіціаром став Шапран.

Згідно з інформацією OBOZ.UA, йдеться про різноманітні активи, включаючи нерухомість, земельні ділянки, виробничі підприємства, технічне обладнання та інші матеріальні цінності. Окрему увагу в цій історії заслуговує Володимир Осіпов, який раніше обіймав посаду депутата Одеської обласної ради і був бізнес-партнером Шапрана. У медіа також неодноразово згадувалося його ім'я у зв'язку з Олегом Кіпером.

Комплекс з виробництва керамічної плитки, розташований на Житомирщині, був придбаний Шапраном у Наумця і став заставою для кредитування компанії "Нотел", яка має зв'язок з Володимиром Осіповим. Керівник "Нотела" є директором однієї з інших компаній Осіпова, а в додатку, що демонструє, як підписані контакти у телефонних книгах, Осіпов вказаний як водій. Використовуючи застосунок Getcontact, журналісти виявили, що Осіпов у ряді телефонів згадується як "кум Кіпера". Додатково, дружина Кіпера позичила у матері Осіпова значну суму – 25 мільйонів гривень, про що є відомості в його декларації за 2019 рік.

Наступний етап зосередився на самих родовищах. У 2024 році Державна служба геології та надр приймала рішення про спеціальні дозволи, що стосуються активів компанії "Юнігран". OBOZ.UA зазначав, що структури, пов'язані з Шапраном та Осіповим, намагалися отримати контроль над спеціальними дозволами на використання природних ресурсів.

Зокрема, обговорювалися об'єкти в районах Малинського, Пинязевицького та Коростенського. Деякі з цих рішень були оскаржені в судовому порядку.

У грудні 2024 року апеляційний суд залишив у силі арешт, накладений на видані спецдозволи.Паралельно тривали суперечки щодо іншого майна групи - кар'єрів, виробничих комплексів, залізничних вагонів та спецтехніки.

Підозри та арешти: що вдалось встановити правоохоронцям

З кінця 2024 року кримінальне провадження про заволодіння "Юніграном" отримало хід. Було накладено арешти на майно та корпоративні права ТОВ "Юні Люкс", "Юні Сервіс", "Юні Стоун Плент", "Коростенська видобувна компанія", "Малинська видобувна компанія". Тобто саме тих компаній, на які Шапран та Осіпов вивели підсанкційні активи "Юніграна". Також було арештовано ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД".

Корпоративні права та майно були арештовані і передані в управління АРМА. Однак це не стало вирішенням проблеми: деякі активи продовжували функціонувати, незважаючи на арешти. Крім того, Шапран, під час затримання, направлявся за межі країни на автомобілі, що також знаходиться під арештом. Ця ситуація поставила під сумнів ефективність діяльності АРМА.

У кінці травня 2025 року Міністерство юстиції офіційно повернуло державі майно, яке було захоплене у підсанкційної компанії "Юнігран". Відомство анулювало незаконний продаж та скасувало процедури реєстрації, пов'язані з передачою нерухомості ТОВ "Юнігран" і ТОВ "Юнігран-Сервіс". Проте, повна націоналізація активів так і не була здійснена. Наразі суд ухвалив рішення скасувати це попереднє розпорядження.

Сергій Шапран був затриманий та ув'язнений у червні 2025 року. Він є центральною фігурою в кількох розслідуваннях, а до слідчого ізолятора потрапив у рамках кримінальної справи № 42022000000000455. У грудні того ж року суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко задовольнила клопотання його нової адвокатки Анастасії Литвин, внаслідок чого арешт з мільярдних активів компанії "Юнігран" був знятий.

Провадження під номером 42022000000000455 охоплює активи компанії "Юнігран", які були присвоєні Шапраном та його партнером Володимиром Осіповим, колишнім депутатом Одеської обласної ради від "Опозиційного блоку". Схема, що стала відомою через ЗМІ, полягала у перереєстрації активів Ігоря Наумця на компанії, що знаходяться під їх контролем.

21 червня правоохоронці висунули 19 підозр фігурантам, серед яких опинилися і самі Шапран і Наумець. Відомо, що підозри були оголошені всім учасникам злочинної схеми — від організаторів до виконавців. Серед них виявилися керівники компаній, бухгалтери, нотаріуси та інші особи, які брали участь у процесі переоформлення активів, незважаючи на наявність санкцій.

У березні 2026 року суддя Олена Царікова з Дніпропетровського окружного адміністративного суду задовольнила позов Шапрана, відновивши його права на активи групи "Юнігран". У цьому процесі Шапрану посприяв його давній партнер, суддя Роман Голобутовський. Як повідомляють джерела OBOZ.UA, Голобутовський виконує роль посередника між судовою системою та недобросовісними бізнесменами, діючи всупереч санкціонованій політиці президента і фактично завдаючи шкоди державним інтересам.

Як повідомляв OBOZ.UA, Українські суди в розпал повномасштабної війни не гребують допомагати грабувати країну, зокрема броварському ділку Сергію Шапрану, якого вже підозрюють у заволодінні підсанкційними активами та коштами держави за сприяння свого партнера, екс-ОПЗЖшника Володимира Осіпова.