Українські тренери за межами країни: хто став першим, які досягнення має Григорчук і де наразі трудяться наші спеціалісти.
Українські футболісти вже давно зайняли своє місце в закордонних лігах, ставши звичним видовищем. У кожному з топ-чемпіонатів можна знайти гравців з України, які активно виступають. Проте українських тренерів за межами країни значно менше.
На вересень 2026 року п'ятеро українських тренерів керують командами в провідних лігах різних іноземних чемпіонатів.
"Чемпіон" висвітлює історію перших українських тренерів-легіонерів, аналізує внесок наших спеціалістів у сучасний футбол та виділяє найуспішніших з них за кількістю завойованих нагород.
Перші українські тренери за кордоном
У часи Радянського Союзу українським тренерам залишалося лише мріяти про можливість працювати в закордонних чемпіонатах. До моменту розпаду тоталітарного режиму спеціалісти могли отримати дозвіл на роботу за межами країни лише за умови запрошення з держав, що входили до соціалістичного блоку, або з країн, які були під впливом СРСР.
Одним з перших представників цієї професії, згідно з доступними даними, став Валерій Яремченко - видатний футболіст і тренер клубу Шахтар. У 1985 році він взяв на себе керівництво національною збірною Сирії, яку тренував до 1987 року. Найзначнішим досягненням українського тренера стало тріумфальне виступ Сирії на Середземноморських іграх 1987 року. Це був багатожанровий турнір, в якому футбол був однією з представлених дисциплін. У вирішальному матчі Сирія здобула перемогу над Францією з рахунком 2:1, при цьому французи виступали аматорською командою.
Ще одне екзотичне закордонне відрядження випало на долю Володимира Мунтяна. Відомий динамівець у 1986 році вирушив на Мадагаскар, де став головним тренером клубу КОСФАП, розташованого в столиці цієї островної країни, Антананаріву. У 1988 році український спеціаліст вивів цю армійську команду до її першого і єдиного чемпіонського титулу в історії. Пізніше Мунтян розповідав, що за цей видатний досягнення отримав нагороду від президента Мадагаскару.
У кінці 1980-х років Віктор Носов, один із найуспішніших тренерів донецького Шахтаря, опинився на Мальдівських островах в Індійському океані. Він взяв на себе керівництво одним із найпрестижніших місцевих футбольних клубів — Вікторі Мале.
Однак це більше нагадує екзотику, а що ж відбувається в Європі? Один із перших українських тренерів-легіонерів у найвищому дивізіоні європейського футболу — це Олег Базилевич, соратник Валерія Лобановського. Цей видатний спеціаліст у 1987 році мав очолити армійський клуб Средец — так тоді називався софійський ЦСКА, де на той час грав молодий Христо Стоїчков. Проте, через бюрократичні перепони, він змушений був прийняти пропозицію менш відомої команди — Славії.
Під його управлінням "біла лавина" протягом тривалого часу утримувала лідерські позиції, а в підсумку фінішувала на четвертій сходинці чемпіонату, здобувши квиток до Кубка УЄФА. У той же час Базилевич виконував обов'язки тренера-консультанта національної команди Болгарії.
У 1990 році Радянський Союз переживав складні часи, і кількість тренерів, які виїжджали за кордон, зростала нарівні з футболістами. Одним із таких тренерів став Михайло Фоменко, який у той рік працював в Іраку. Він очолював клуб Ар-Рашид, що мав зв’язок із сином Саддама Хусейна, Удеєм, а також керував національною збірною цієї країни.
2 серпня 1990 року Ірак здійснив вторгнення до Кувейту, що поклало початок війні в Перській затоці. Продовжувати діяльність в таких умовах стало недоцільно, тим більше що незабаром Ар-Рашид був розформований. В результаті, Фоменко повернувся в Україну, де спочатку став керівником Автомобіліста у своїх рідних Сумах, а згодом очолив київське Динамо.
Не можна оминути й Олега Блохіна - володаря Золотого м'яча 1975 року. У 1990 році він розпочав тренерську кар'єру в Греції, очоливши Олімпіакос. За час роботи з клубом Блохін виграв Кубок і Суперкубок Греції 1992 року.
А де ж Валерій Лобановський, запитає читач? Легендарний український тренер мав можливості для продовження своєї кар'єри в Європі на піку популярності наприкінці 1980-х років. Зокрема, клуб Ювентус розглядав варіант запросити Лобановського разом із такими гравцями, як Олександр Заваров, Олексій Михайличенко та Олег Протасов. Проте після виступу збірної СРСР на Чемпіонаті світу 1990 року, він отримав конкретну пропозицію від збірної Об'єднаних Арабських Еміратів, яку очолив у 1990 році. Пізніше, з 1994 по 1996 рік, він працював зі збірною Кувейту.
Хто з українських тренерів працює за межами країни?
Повернемося з історії до сучасності. Відомо, що українські спеціалісти мають високий попит на пострадянському просторі. Це зумовлено мовними бар'єрами, адже не всі мають достатній рівень володіння англійською, а також традиціями запрошення фахівців, які близькі за культурними цінностями. Для багатьох українських тренерів сусідні країни стали першим етапом у їхній міжнародній кар'єрі, хоча в останні роки географія їхніх призначень дедалі більше розширюється.
Юрій Вернидуб
Серед українських тренерів, які працюють за кордоном, особливо виділяється Юрій Вернидуб. З грудня 2025 року він очолив азербайджанський клуб Нефтчі, який є одним із найдавніших і найуспішніших у країні. Коли Вернидуб прийшов до команди, "нафтовики" займали лише восьму позицію з дванадцяти в турнірній таблиці. Під його керівництвом Нефтчі зміг завершити сезон 2025/26 на четвертому місці, що забезпечило їм участь у Лізі конференцій.
У новому сезоні команда Вернидуба займає перше місце в турнірній таблиці після шести матчів, випереджаючи Карабах на два очки. Проте в Лізі конференцій підопічні українського тренера не змогли подолати мінське Динамо, зупинившись на другому кваліфікаційному раунді.
Андрій Демченко може бути переписаний як Андрій Демченко. Якщо вам потрібно більше варіантів, будь ласка, уточніть, що саме ви маєте на увазі!
Вихованець запорізького футболу Андрій Демченко може бути переписаний як Андрій Демченко. Якщо вам потрібно більше варіантів, будь ласка, уточніть, що саме ви маєте на увазі! має значний закордонний досвід. Раніше він працював у Ділі Горі, Динамо Батумі, казахстанському Женісі та азербайджанському Аразі. У червні 2026 року колишній гравець Аяксу очолив грузинську Іберію 1999 - чинного чемпіона Грузії.
Під його управлінням команда не змогла пройти кваліфікаційні етапи Ліги чемпіонів і Ліги Європи, проте, за результатами єврокубкового відбору, вона потрапила до групового етапу Ліги конференцій. Це стало першим випадком за 22 роки, коли грузинська команда досягла основної стадії єврокубків.
У чемпіонаті Грузії після 25 зіграних матчів команда займає третю позицію. Варто зазначити, що турнір у Грузії проводиться за схемою весна-осінь.
Олександр Поклонський може бути представленим як особа з унікальним ім'ям, що викликає інтерес.
Олександр Поклонський може бути представленим як особа з унікальним ім'ям, що викликає інтерес. у складі Дніпра двічі ставав бронзовим призером чемпіонату України та має у своєму активі один поєдинок у складі національної збірної.
В його тренерській кар'єрі вже мали місце закордонні призначення в таких країнах, як Грузія, Киргизстан та Казахстан. З червня 2026 року він став головним тренером кишинівського клубу Зімбру. Після 12 проведених матчів команда українського спеціаліста займає перше місце в турнірній таблиці молдовської Суперліги.
Улітку Зімбру під керівництвом Поклонського також виступав у кваліфікації Ліги конференцій. Молдовський клуб стартував із другого раунду, де поступився вірменському Ноа.
Ігор Левонов
Уродженець Керчі Ігор Левонов закордонний етап тренерської кар'єри розпочав у 2024 році, коли очолив казахстанський Актобе. У квітні 2026 року 59-річний українець став головним тренером киргизького Азіягола.
Цікаво, що спочатку його призначили в клуб як спортивного директора і керівника академії, але після відставки попереднього тренера йому запропонували взяти на себе керівництво основною командою. Леонов прийняв це запрошення і уклав угоду на один рік.
У сезоні-2026 Азіягол посідає 14-те місце серед 16 команд-учасниць чемпіонату Киргизстану.
Едмар
У Киргизстані діє колишній футболіст збірної України Едмар, який наразі керує командою Мурас Юнайтед.
У складі команди виступають шестеро українських легіонерів, серед яких голкіпер Орест Костик, захисники Андрій Бацула та Ігор Гончар. У чемпіонаті Киргизстану команда Мурас Юнайтед змагається за титул чемпіона.
Цікаво, що паралельно з роботою в Мурас Юнайтед Едмар очолював збірну Киргизстану U-23. Саме під його керівництвом команда вперше в історії пробилася до фінальної частини Кубку Азії U-23. У травні 2026 року український фахівець залишив посаду в молодіжній збірній, зосередившись на роботі в клубі.
У нашому списку опинилися тренери, що керують командами в топових лігах. Проте, це не є вичерпним переліком українських спеціалістів, які працюють за межами країни.
Зокрема, у кіпрській Красаві-Іпсонас працює Дмитро Чигринський. 39-річний ексзахисник залучений до роботи з першою командою, однак офіційно не є її головним тренером. За даними Transfermarkt, цю посаду обіймає серб Іван Стойкович. Чигринський наразі не має ліцензії УЄФА категорії Pro, тому в клубі значиться асистентом головного тренера.
У статусі асистента в латвійській Лієпаї працює й екстренер житомирського Полісся Імад Ашур.
Один з найперспективніших українських спеціалістів нової хвилі, Владислав Лупашко, 1 липня 2026 року став головним тренером Лехії Гданськ. Його угода з клубом підписана на три роки.
Лехія добре відома українським уболівальникам, оскільки в її складі виступає велика група наших футболістів. За підсумками минулого сезону "біло-зелені" вилетіли з Екстракляси. Після восьми турів Лехія набрала 10 очок та йде на 11-му місці в Першій лізі.
Хто є найуспішнішим українським тренером на міжнародній арені?
Якщо підрахувати всі командні нагороди, які здобули українські тренери за межами країни, то Роман Григорчук може похвалитися найбільшими досягненнями. Він виграв 11 трофеїв з командами з Латвії, Казахстану та Білорусі, серед яких сім чемпіонських титулів, два Кубки Латвії, Суперкубок Казахстану та Суперкубок Білорусі.
Сім трофеїв за кордоном здобув Олег Старинський. 40-річний український фахівець виграв із Пномпень Краун два чемпіонства Камбоджі, два Кубки ліги, два Суперкубки та Кубок Камбоджі.
Сергій Ребров здобув п'ять трофеїв у своїй кар'єрі. Він виграв три титули чемпіона Угорщини з командою Ференцварош, а в 2022 році, очоливши Аль-Айн, став чемпіоном Об'єднаних Арабських Еміратів і завоював Кубок ліги.
Чотири командні трофеї за кордоном у Юрія Вернидуба. Разом із Шахтарем Солігорськ він виграв чемпіонат Білорусі, а із Шерифом двічі ставав чемпіоном Молдови та одного разу вигравав Кубок країни.
По два трофеї мають Олег Блохін та Віктор Скрипник. Блохін виграв із Олімпіакосом Кубок і Суперкубок Греції, а Скрипник із Ригою - чемпіонат Латвії та Кубок країни. До речі, нинішній тренер Зорі має досвід роботи в Бундеслізі - 62 матчі на чолі Вердера.
Олег Протасов, Валентин Ходукін, Володимир Мунтян і Анатолій Дем'яненко здобули по одному командному трофею за межами України. Протасов привів Олімпіакос до титулу чемпіона Греції, Ходукін допоміг Інтеру Баку стати чемпіоном Азербайджану, а Мунтян керував КОСФАП до перемоги в чемпіонаті Мадагаскару.
Особливо слід підкреслити успіхи Дем'яненка. Він єдиний український наставник, який здобув міжнародний клубний трофей з іноземною командою. У 2011 році він вивів узбецький клуб Насаф до тріумфу в Кубку АФК, що є азійським еквівалентом європейської Ліги Європи.
Сезон 2026/27 тільки починає набирати обертів, тому список українських тренерів за межами країни ще може зрости. Одним із найбільш відомих спеціалістів, який наразі не має контракту, є Сергій Ребров. Після завершення своєї роботи в національній збірній України він вже став одним із кандидатів на позиції в іноземних клубах, зокрема, з'явилися повідомлення про зацікавленість до нього з боку грецького Панатінаїкоса.