Українська радіоелектронна боротьба та таємниця GPS: чому ви опиняєтеся в Лімі (Юрій Світлик)

Сьогодні ми спробуємо зрозуміти, чому під час повітряних тривог український РЕБ "переміщує" вас до Ліми. Які дії слід вжити в цей період?

Уявіть картину. Ви їдете дорогою десь на Харківщині, у навушниках грає музика, і раптом -- виск сирени. Ви machinально дістаєте телефон, щоб перевірити мапу, і бачите дивне: Google Maps упевнено малює вас у центрі Ліми. Не Лиману, що на Донеччині, а столиці Перу -- за одинадцять тисяч кілометрів звідси. Годинник миттю перестрибує на інший часовий пояс, навігатор губиться, а Waze намагається прокласти маршрут кудись у бік тихоокеанського узбережжя Південної Америки.

Ви не втрачаєте розуму, і ваш телефон не зазнав поломки. Ви просто опинилися в зоні дії української системи радіоелектронної боротьби, яка в цей момент намагалася збити не вас, а ворожу ракету. Ваш телефон випадково потрапив у зону дії і отримав ту ж порцію помилкових координат, що й ворожий арсенал. Це є спуфінг — технологія маніпуляції GPS-сигналом, яку активно застосовує українська оборона. Схоже, розробники цієї технології вирішили, що якщо вже обманюють смертоносну зброю, то потрібно підходити до цього творчо.

Це вже не просто одиничний випадок, а ціла сфера.

Історії про "телепортацію" в Перу давно перестали бути міськими легендами -- це масове й задокументоване явище. Генеральний директор компанії Kvertus Ярослав Філімонов нещодавно підтвердив в інтерв'ю РБК-Україна: в країні вже працює кілька виробників засобів РЕБ, здатних протидіяти навіть балістичним ракетам, тиснучи саме на супутниковий зв'язок і геолокацію цілі. За його словами, в Україні є розробники, чиї перешкоди ракетам дійсно працюють -- і працюють через такі от "кібератаки" на навігацію. Одна з найгучніших розробок цього напрямку має ім'я, яке вже встигло стати мемом, -- система "Ліма".

Два інструменти в одному місці: чому заглушення та спуфінг не слід плутати між собою.

Перш ніж рухатися далі, варто розвести два поняття, які плутають навіть у профільних медіа, -- джамінг і спуфінг. Це принципово різні речі, хоч і працюють в одній сфері.

Джамінг, або ж глушіння, являє собою потужний вплив: пристрій насичує певний спектр частот сильним шумом. У результаті GPS-приймач перестає отримувати корисний сигнал із супутників, і, як наслідок, телефон може показувати "немає геолокації", навігатор зависає, а ракета чи дрон, позбавлені орієнтації, або падають, або переходять на резервну систему наведення. Цей ефект є локальним і тимчасовим: варто вийти з зони дії – сигнал відновлюється.

Спуфінг -- це вже витончена гра на випередження. Пристрій не заглушує сигнал, а підміняє його: транслює на тій самій частоті власні, фальшиві дані, які приймач сприймає за справжні супутникові координати.

Різниця принципова. При глушінні система усвідомлює, що осліпла. При спуфінгу вона впевнена, що все бачить, -- просто бачить те, що їй підсунули. Ракета "думає", що летить правильним курсом, хоча її свідомо ведуть в інший бік. Телефон "думає", що він у Лімі, хоча насправді -- у Житомирі.

Ось чому спуфінг є особливо небезпечним для сучасної високоточних озброєнь: він не лише блокує їх роботу, а й активно вводить в оману, створюючи ілюзію коректної функціональності. Системи, такі як "Кинджали" або керовані авіаційні бомби з УМПК, мають захист від простого глушіння — коли сигнал GPS втрачається, вони автоматично переходять на інерціальну або радіолокаційну навігацію. Проте, коли GPS, здавалося б, працює і надає неправдиві координати, зброя не підозрює нічого і рухається в неправильному напрямку.

Є ще один нюанс, який пояснює, чому "перехопити" ракету складніше, ніж дрон. Засоби радіоелектронної розвідки зазвичай не бачать ракету напряму -- вона летить за заданою траєкторією, а не випромінює сигнали, за якими її можна відстежувати. Фіксацією займаються радіолокаційні станції за принципом Доплера: відправляють хвилю, приймають відбиток, за зміною положення об'єкта визначають траєкторію. Тож точковий вплив саме на навігаційний приймач цілі -- а не на саму ракету -- залишається чи не єдиним реалістичним способом втручання.

Чому обрано столицю Перу?

Вибір Ліми як фальшивої точки не є випадковістю, а свідомим жартом українських розробників у сфері військових технологій, який став своєрідним підписом їхньої роботи. Хоча координати могли б бути будь-якими, було вирішено обрати столицю за тисячі кілометрів від зони бойових дій. Тепер соцмережі переповнені скриншотами, що показують, як користувачі "відправляються" до Південної Америки. Із технічного курйозу це перетворилося на справжній народний мем.

Генеральний штаб України підтвердив, що спостережуване явище є результатом спуфінгу, який використовується для посилення ефективності радіоелектронної боротьби з ворожими системами. Це може призводити до певних "побічних ефектів" для мобільних телефонів, що знаходяться поблизу. Експерти рекомендують відключити автоматичне оновлення часового поясу та пам’ятати, що під час повітряної тривоги точність GPS-навігації може бути compromised.

Що ховається за назвою "Ліма"

Однак "Ліма" — це не просто гра слів, пов'язана з координатами. Це офіційна назва спеціалізованої системи радіоелектронної боротьби, яка забезпечує більшість з цих "телепортацій". Розроблена українською компанією Cascade Systems, ця система використовується підрозділом "Нічна Варта". Вона була представлена у 2022 році, спочатку як відповідь на загрозу дронів, але згодом продемонструвала свою ефективність проти набагато серйозніших викликів, ставши однією з найзначніших технологічних успіхів у цій війні.

"Ліма" - це унікальний засіб глушіння. Розробники характеризують його функціонування як "цифрове втручання", що передбачає одночасне використання глушіння, спуфінгу та кібератак на навігаційні приймачі цілі. Ця система спеціалізується на порушенні роботи супутникового зв'язку GNSS, що робить її особливо ефективною проти високоточної зброї, яка залежить від GPS-навігації.

Механізм дії в даному випадку є досить простим: коли ракета або керована авіабомба втрачає GPS-сигнал або отримує неправильні координати, вона переходить на інерціальну систему наведення, що призводить до зниження точності. Чим довше триває політ, тим більше виникає відхилень від цілі. Існують випадки, коли керовані авіабомби навіть не досягали України, падаючи на території, що контролюються окупантами. Щоб уразити конкретну ціль, ворог іноді змушений використовувати від 8 до 16 бомб, в той час як без застосування радіоелектронної боротьби достатньо було б лише однієї.

Числа, що говорять без слів.

Ефективність системи підтверджена не гаслами, а статистикою. Лише за перший квартал 2026 року "Ліма" відхилила від курсу 33 крилаті ракети та понад 10 тисяч дронів. Загалом же від початку застосування система нейтралізувала 58 із 59 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал", запущених по об'єктах, які вона захищає. Ефективність проти керованих авіабомб у зоні дії системи, за даними Cascade Systems, перевищує 98%.

Такі результати -- це не просто відсотки в звіті, а зміна тактики цілого напряму оборони. Окупанти намагалися адаптуватися: змінювали частоти, збільшували кількість антен на боєприпасах з чотирьох до дванадцяти. Але повноцінної протидії українській розробці поки створити не вдалося. Тому Сухопутні війська інтегрують "Ліму" в загальну архітектуру ППО як додатковий ешелон захисту. Логіка тут суто асиметрична: замість дорогої зенітної ракети -- набагато дешевший радіоелектронний удар.

Однак, навіть на найвищому рівні галузі не варто розслаблятися. Незважаючи на успішні приклади зміщення ракет з їхнього шляху, радіоелектронна боротьба (РЕБ) не є універсальним рішенням і не може слугувати головним і вирішальним елементом протиракетної оборони держави. "Ліма" вражає своїми можливостями, але залишається лише одним з багатьох рівнів захисту, а не остаточним бар'єром.

Вартість питання для цивільних осіб.

У тих місцях, де функціонують "Ліма" та схожі системи, незворотні побічні ефекти для цивільного населення стають реальністю. GPS-сигнал не вміє розрізняти, кому належить приймач: потрапляючи в зону спуфінгу, і навігаційна система ракети, і ваш телефон у кишені зазнають однакових труднощів.

Найбільш очевидним наслідком є хибна геолокація: сервіси на кшталт Waze, Google Maps чи Apple Maps можуть раптом вказувати, що ви знаходитеся в Перу або іншому випадковому місці. Менш помітний, але не менш неприємний ефект — це збій часового поясу, коли телефон автоматично змінює налаштування на "актуальне місцезнаходження", і ваш будильник раптово може спрацювати в зовсім інший час.

Це також торкається технологій. GPS-трекери, які встановлюються в автомобілях для запобігання викраденню, під час спуфінгу можуть передавати на сервер неправдиві координати – внаслідок цього система моніторингу "фіксує" транспортний засіб зовсім в іншому місці. Сервіси доставки, таксі та логістики – усі, що залежать від GPS, у зоні спуфінгу або перестають працювати належним чином, або видають абсолютно неправдиву інформацію.

Слід усвідомлювати, що всі ці ефекти мають тимчасовий характер. Як тільки ви виходите з області дії системи або вона перестає функціонувати, GPS повертає точні координати. Єдине виключення становлять пристрої, які зберегли некоректні дані і потребують ручного перезавантаження.

Що варто зробити в цю мить?

Хоча практичних дій не так вже й багато, вони дійсно допомагають усунути найбільшу частину роздратування. Для користувачів iPhone: перейдіть у Налаштування — Загальні — Дата і час — і вимкніть опцію "Автоматично". Для Android: зайдіть у Налаштування — Загальні — Дата і час — і відключіть автоматичне визначення часового поясу. Це дозволить уникнути найнабридливішого ефекту — стрибків часу.

Якщо у вас виникає відчуття, що геолокація працює неправильно, не слід повністю покладатися на неї під час тривоги. Коли потрібно орієнтуватися в місцевості, доцільніше використовувати візуальні орієнтири або завантажені заздалегідь офлайн-карти, які не потребують GPS в режимі реального часу.

Дрібна ціна за велику перевагу

GPS-спуфінг в Україні -- не збій і не технічна вада, а свідомо застосована зброя, яка рятує міста і збиває "Кинджали" з курсу. І, судячи з усього, не остання така розробка: за словами Філімонова, у найближчі один-два роки галузь РЕБ і радіоелектронної розвідки чекає перехід від ручного керування до автоматизації й активного впровадження штучного інтелекту. А отже, подібних систем стане тільки більше.

Те, що ваш телефон раптом впевнений у тому, що ви перебуваєте в Лімі, — це лише дріб'язок у порівнянні з тим, які можливості ця технологія надає для захисту нашої країни. А ще, як виявилося, українські розробники володіють чудовим почуттям гумору.