(ВІДЕО) "Ми шукали укриття для техніки, замасковували її сітками, викопували капоніри та укривали їх колодами, долаючи болото."

Більше двох десятиліть у військовій формі, бойовий досвід, здобутий з 2014 року, та нові виклики сучасної війни. Роман має за плечима 21 рік служби, впродовж яких воював на Луганщині та Харківщині. Наразі він продовжує свою службу в підрозділі прикордонної служби "Нісмичі" і з нетерпінням чекає на той момент, коли всі військовослужбовці зможуть повернутися додому.

Роман, який походить з Волині, завжди мав мрію стати прикордонником. У 2004 році він завершив навчання у Володимир-Волинському сільськогосподарському технікумі, отримавши спеціальність у галузі електрифікації та автоматизації сільського господарства. Після цього він відслужив строкову службу в Житомирській області.

У грудні 2005 року, одразу після завершення служби, він став частиною Державної прикордонної служби України. З того часу його кар'єра тісно переплітається з діяльністю 7-го прикордонного загону, розташованого в Карпатах.

Роман здобув свій перший бойовий досвід у 2014 році на території Луганщини. Протягом червня до серпня він разом із товаришами по службі виконував важливі завдання, спрямовані на охорону державного кордону та запобігання можливим атакам противника.

"Тоді був один масований обстріл по нас, але, дякувати Богу, ніхто не постраждав. Горів трохи ліс там, де ми жили, - ми його спільними зусиллями загасили і продовжували свою роботу далі", - пригадує Роман.

У січні 2026 року Роман, перебуваючи у складі прикордонної комендатури швидкого реагування "Шквал" 7-го прикордонного Карпатського загону, вирушив до Харківської області. До липня він виконував там оперативні завдання.

У 2014 році слово "дрон" було, мабуть, невідомим для більшості людей, а сьогодні уникнути його уваги в день чи вночі практично неможливо - безпілотник завжди на варті. Єдиний випадок, коли його не видно, - це коли погода несприятлива. У мирному житті хороша погода асоціюється з яскравим сонцем, тоді як на фронті, за словами прикордонника, благоприятна обстановка - це коли дощ ллє, як з відра.

На Харківщині Роман працював техніком-водієм. Забезпечував логістику - доставляв особовий склад, пальне, провізію, майно та посилки на передові позиції. Однією з найбільших загроз для транспорту залишалися ворожі безпілотники.

"Для ворожих безпілотників наші транспортні засоби та логістичні маршрути стали пріоритетнішою метою, ніж життя окремої людини. З початком потепління батареї стали працювати довше, ворог вдосконалив свої дрони, і FPV безпілотники змогли проникати глибше в наш тил — на відстань 20-30 кілометрів від лінії фронту — завдаючи ударів по нашим машинам. Ми активно шукали укриття для техніки, маскували її сітками, копали капоніри і застеляли їх колодами, щоб захистити від болота. Це була важка праця, але ми успішно справлялися з усіма поставленими завданнями," - згадує Роман.

Восени 2026 року Роман знову розпочав свою службу в прикордонному відділі "Нісмичі". У рідних стінах його чекають дружина і дві доньки — найрідніші люди, заради яких він прагне якомога швидше повернутися додому.

Роман має за спиною 21 рік служби. Попереду на нього чекає служба, родина та спільне бажання, яке сьогодні об'єднує весь український народ.

"Пройшло вже 21 рік з моменту, коли я розпочав свій шлях служби. Сподіваюся, що ми зможемо дожити до заслуженого відпочинку. Але найважливіше для мене - це щоб війна нарешті закінчилася, і всі змогли повернутися додому," - ділиться Роман.

Додаткову інформацію про історію Романа можна знайти у відео.

Бажаєш працювати разом із людьми на кшталт Романа?

Приєднуйся до 7-го прикордонного загону Карпат!

Контактні номери: +38 (067) 292 51 19, +38 (067) 181 60 31, +38 (032) 239 00 68.

Львів, вулиця Личаківська, 74.