31 жовтня 1995 року в Україні відбулася важлива подія: країна ліквідувала свій останній танк Т-62. Ось деталі цього значимого кроку.

31 рік тому, у 1995 році, українці відмовились від старих танків СРСР, тим часом росіяни дбайливо їх берегли для майбутньої війни. У перші місяці вторгнення Російська Федерація кинула в атаку колони танків. Пройшло майже чотири роки, а бронемашини у росіян все ще є. Як так сталось, що Україна знищила партію танків, а у 2022 році просила партнерів дати хоча б дещицю броні?

Україна знищила танки, а також бронетранспортери, артилерійські системи, літаки та гелікоптери, що залишилися їй у спадок від Радянського Союзу. Інші колишні республіки також долучилися до цього процесу, прагнучи продемонструвати, що не мають намірів воювати між собою та поважають територіальну цілісність сусідів. Росія, у свою чергу, також взяла на себе подібні зобов'язання. Фокус проаналізував, чому Україна вирішила утилізувати бронетехніку, тисячі одиниць якої залишалися на полігонах і могли бути використані в бойових діях.

Останній танк Т-62: як Україна зробила крок у відмові від броньованої техніки.

В період з 1990 по 1992 рік на території колишнього СРСР, що згодом розділився на 15 незалежних держав, а також серед країн Варшавського договору та НАТО було укладено угоду щодо звичайних збройних сил у Європі, відому як ДЗЗСЄ або "договір про роззброєння". У цьому документі, доступному на сайті Верховної Ради, сторони зобов'язалися добровільно зменшити кількість надлишкової військової техніки.

На момент розпаду Радянського Союзу на території України налічувалося 6500 танків різних моделей. Серед них були як старі Т-54 та Т-62, так і новіші Т-72. В рамках угоди Україна зобов’язалася скоротити чисельність танків до 4080 одиниць. Це стало першим кроком у процесі роззброєння, і в період з 1992 по 1995 роки кількість бронетехніки зменшилася на 40%. Тим часом у 2007 році Росія вирішила вийти з Договору про звичайні збройні сили в Європі, аргументуючи це розширенням НАТО на схід. Російська сторона призупинила утилізацію техніки, замість цього вирішивши зберігати її.

Як знищували застарілі танки

Після підписання угоди українська влада розпочала процес добровільного знищення танків. Вони виконували це шляхом розрізання, видалення броні, знищення ходової частини та башти, а також подрібнення на метал, який потім здавали на брухт.

Бронетехніку знімали з обліку, транспортували з полігонів і доставляли на найближчі заводи, здатні виконати цю задачу. Наприклад, танки могли бути направлені на "Криворіжсталь", Львівський бронетанковий завод (ЛБТЗ), а також до Житомирського і Харківського бронетанкових заводів.

Країни отримали можливість самостійно вирішувати, яку техніку списувати, тому Україна вирішила відмовитись від найстаріших моделей. ЛБТЗ розібрали більше тисячі бронемашин Т-52, Т-54, Т-62, а частину з них перетворили на трактори, крани та тягачі.

31 жовтня 1995 року Україна ліквідувала останній танк, який пообіцяла знищити за договором про роззброєння. У Києві провели урочисту церемонію, у якій брали участь представники Британії та інших країн. Ймовірно, саме тому цю дату вважають символічним днем знищення останнього Т-62.

Чому Україна втрачала свої танки після 1995 року?

До 2014 року Україна продовжувала зменшувати свій арсенал танків, і це відбувалося різними шляхами. По-перше, урядовці спиралися на позаблоковий статус країни та відсутність фінансових ресурсів для утримання великих запасів військової техніки. Внаслідок цього українська влада почала списувати, консервувати та продавати зброю за кордон, зокрема й танки. Основними покупцями стали держави Африки та Азії, а також майже третина експорту припадала на Росію. Інфографіка проєкту "Слово і діло" демонструє, що за час незалежності Україна втратила в загальному 2577 танків, причому найбільше, а саме 1000 одиниць, під час президентства Віктора Януковича.

Водночас, як свідчать журналістські розслідування, держслужбовці разом зі спільниками налагодили нелегальний продаж радянської зброї. У 2021 році на порталі "Заборона" розповіли про деякі оборудки 90-их і 2000-их років. Контрабандисти вивозили будь-яку військову техніку: від танків до гелікоптерів. Одна з історій -- 33 танки Т-72 для Південного Судану. У справі фігурувала компанія "Укрспецекспорт", яка заявляла, що техніку продали легально та везли в Кенію.

Танки Т-62 та їхні аналоги у контексті російсько-українського конфлікту

Броньована техніка Російської Федерації в період з 2022 по 2025 роки.

На початку російського вторгнення українці спостерігали, як до Києва, Чернігова, Сум, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя та Херсона рухалися як нові, так і застарілі танки. За приблизними оцінками, в арсеналі збройних сил РФ налічується близько 2927 бойових бронемашин. На фронті навіть були помічені танки Т-62, які вже мають понад 60 років: більшість таких випадків фіксувалися в період 2022-2023 років.

У жовтні 2025 року аналітики визначили, що Москва здатна отримати близько 200 танків протягом року, з яких деякі будуть новими, а інші – відремонтованими з застарілих радянських моделей.

Якою броньованою технікою Україна відповіла на агресію Росії?

Поряд із продажем та модернізацією, Україна оновила застарілі радянські танки та розпочала виробництво нового Т-84БМ "Оплот". На момент вторгнення Росії Збройні сили України мали близько тисячі танків, що в 6,5 рази менше, ніж до процесу роззброєння. Щоб подолати брак бронетехніки, міжнародні партнери надали Україні від 800 до 1000 танків, серед яких Т-72, Leopard 2, Abrams, Challenger 2 та AMX-10, а також T-72/PT-91.

31 жовтня 1995 року Україна виконала угоду про роззброєння, знищивши свій останній танк Т-62. Після цього протягом наступних 30 років бронетехніка підлягала експорту, списанню та викраденню. На 2025 рік Росія все ще має в арсеналі танки, які використовує для механізованих атак на різних фронтах. Тим часом Україні на допомогу приходять міжнародні партнери: наприклад, у вересні на лінії фронту з'явилися хорватські М-84А4.