Мотивація - фінансові ресурси: куди прямує Гуцуляк і чи втратив він своє місце в збірній України.

Сергій Тищенко оцінив близький трансфер українського вінгера у несподіваному напрямку.

Казахстанські засоби масової інформації інформують, що Олексій Гуцуляк підпише контракт з чинним чемпіоном країни - клубом Ордабаси. Українські джерела також підтвердили новину про зимовий трансфер нашого вінгера. Тривала майже чотири місяці етап пошуку нового клубу нарешті добігає кінця.

Я не можу зрозуміти, чому виникло таке негативне ставлення до Олексія після його вибору нового клубу. Це, звісно, не такі гранди, як Барселона, ПСЖ чи команди з АПЛ. Але це цілком реальний варіант. Чемпіонат Казахстану та місцевий лідер Ордабаси — цілком адекватний вибір для нього. Можливо, у деяких людей були якісь великі сподівання, але насправді не було ніяких підстав вважати, що Гуцуляк може опинитися в топових клубах чи провідних лігах.

Десь читалося, що менеджер гравця Олег Авдиш робить ставку на Близький Схід, Туреччину, де готові щедро платити, а інтерес від європейських клубів більше слугував можливістю нагадати про футболіста. Для арабського світу чи Туреччини важливі гучні імена. Гуцуляк грав тільки в УПЛ та збірній України, яка за останні роки нічого не досягла.

Футбол - це гроші, а вже потім спортивний інтерес, медалі, кубки, розвиток, престиж. Кожен гравець, агент, посередник ставить власні інтереси вище якихось спортивних чеснот. Кар'єра футболіста - коротка. За умовні 15 років потрібно вичавити максимум. Особливо у фінансовому плані.

Гуцуляку скоро виповниться 29. На високому рівні може пограти вже не так довго. Я не знаю, чим він буде займатися після кар'єри. Зовсім не схожий на потенційного тренера, менеджера і тому подібне. Потрібно зараз робити собі серйозну фінансову подушку. Хто дасть найкращі умови - туди і перейде. Це сучасний професіоналізм.

Ніхто не критикував Сергія Реброва за його рішення поїхати на Близький Схід після роботи у Ференцвароші чи Динамо. Причина в обох випадках була одна — фінансова вигода. Він уклав вигідний особистий контракт, і не було інших причин для такого кроку. Ребров обмінював свою репутацію, здобуту в Європі, на привабливі умови для себе. Подібний вибір зробив і Ігор Йовічевіч після свого сезону в Шахтарі.

Збірна команда Гуцуляка слугувала своєрідною вітриною, оскільки проявити себе на рівні Української Прем'єр-ліги виявляється надзвичайно складним завданням. На жаль, через війну інтерес до нашого чемпіонату значно зменшився, а рівень гри суттєво знизився.

Якщо зараз Олексія не викликатимуть до збірної, це не виявиться трагедією. Сам футболіст нетривалий час був гравцем національної команди. Отримував місце у складі не стільки через власну якість, а скоріше через проблеми на флангах атаки. Врахуємо повернення після дискваліфікації Михайла Мудрика. Перехід Циганкова в Аякс під крило Мічела. Той же Велетень у Поліссі зараз набрав хорошу форму. Є сподівання, що Назар Волошин під керівництвом Мацея Кендзьорека буде прогресувати. Ще є Олександр Зубков, Олександр Назаренко, Геннадій Синчук, Богдан Редушко. Втрата Гуцуляка для збірної не стане проблемою.

З іншого боку, якби Олексій почав відзначатися голами в Казахстані, його команда могла б продемонструвати високий рівень гри і виступати у єврокубках. Чому б тоді не подумати про його повернення до національної збірної? Наразі наш чемпіонат не відзначається високою якістю, тому присутність гравця з Казахстану не стане чимось неймовірним. Проте, звичайно, пробитися до збірної з Ордабаси буде значно складніше, ніж з Полісся.

Особисто для мене персона Олексія Гуцуляка багато в чому переоцінена. Він усю кар'єру провів в Україні. Йшов із Карпат, Десни, СК Дніпро-1 через фінансові проблеми цих клубів, а не через коштовні запрошення. Найбільші кошти, які платили за Гуцуляка - 600 тисяч. Саме такою сумою оцінили гравця в Поліссі.

Було багато розмов про те, що Гуцуляк є ключовим у Поліссі, а без нього виникнуть проблеми з результатом. Але зараз у Житомирі особливо й не згадують про Олексія. Команда набрала доволі хороший хід та у першому колі кинула виклик Шахтарю щодо боротьби за чемпіонство. Дуже добре в гру команди житомирян вписався Леандро Андраде, плюс - після травми набув кондиції Велетень.

Чи варто вважати перехід до Ордабаси успіхом? Я б скоріше охарактеризував це як компроміс. З часом позиції українського футболіста поступово слабшали, адже йому не вистачало ігрової практики. Останні досягнення Олексія відносяться ще до весни 2025 року. Тому довелося йти на певні поступки у своїх пріоритетах. Час явно не був на боці Гуцуляка та його агентів.

Чемпіонат Казахстану не можна вважати особливо сильним. Незважаючи на наміри зробити Астану провідною командою країни, результати залишають бажати кращого. Відсутність явного лідера або потужного клубу створює нестабільність у кожному сезоні. Усе залежить від фінансових можливостей та вибору тренерського штабу. Кілька команд можуть спробувати поборотися за найвищі позиції. Навіть якщо Ордабасы виграла чемпіонат або дійшла до фіналу Кубка Казахстану, у новому сезоні це не гарантує їй успіх. Ніхто не може бути впевненим, що вони знову зможуть конкурувати за золото.

На сьогоднішній день рівень казахського футболу не перевищує український. Я ознайомився зі списком десяти найдорожчих гравців, і він не справив на мене особливого враження. Олексій має необхідний досвід, майстерність та кваліфікацію, щоб успішно виступати на цьому рівні та посилити команду Ордабаси.

В Казахстані українському легіонерові не доведеться стикатися з серйозними культурними перешкодами. На адаптацію йому знадобиться відносно небагато часу. Додатковою перевагою є присутність в команді інших українських легіонерів, які зможуть полегшити процес звикання до нових умов.