Таємниці довгого життя бабусі Люби: мешканці Житомирщини виповнилося 105 років - Історії з життя | Експрес онлайн

● Любов Ярош використовує лише народні засоби для лікування.

Три роки тому Любов Ярош з села Ходорків виготовляла маскувальні сітки та кікімори для Збройних Сил України. Причина цього - четверо її онуків, які беруть участь у бойових діях.

Я досі вражена, звідки у мами береться стільки енергії для всього, що вона робить. Якби знову виникла потреба плести сітки чи кікімори, вона була б готова. Проте волонтери запевнили, що наразі таких запитів немає, -- ділиться Галина Романіка, 72-річна дочка довгожительки. -- Мама пройшла через безліч труднощів у своєму житті. У дитинстві їй довелося пережити Голодомор. У їхній сім'ї було шестеро дітей. Батька змушували ходити по селу, вивозячи тіла померлих на конях для поховання в братській могилі. У ті жахливі часи мама втратила молодшу сестричку через голод, а її 18-річного брата вбили, коли він поїхав у сусіднє село за цукровим буряком для родини. З ранніх років вона допомагала батькам по господарству, тягнула колоди та укладала рейки, адже потрібно було перевести широку залізничну колію на вузькоколійку. Одного разу наш тато Володимир дізнався про неї і приїхав свататись. Мамі було вже 28. Він забрав її речі і повіз до себе. Вони одружилися і стали батьками чотирьох дітей -- двох синів і двох дочок. Коли старшому брату виповнилося 29, він поїхав на заробітки до Чехії, але його жорстоко вбили. Його повернули в цинковій труні, і ця втрата стала справжнім ударом для нашої родини. Все життя тато працював муляром, а мама -- ланковою в колгоспі, займаючись сапанням буряків. Вони завжди жили в злагоді та повазі один до одного. Тато залишив нас у 1997 році.

За інформацією, наданою співрозмовницею, бабуся Люба в даний час перебуває з її сім'єю. Старша дочка проживає в Житомирі, відвідує їх і надає підтримку. Пані Галина вважає, що секрет довголіття її матері, можливо, криється в генетичних факторах, адже її тітка дожила до 103 років.

"У неї дуже добре серце, багате любов'ю. Мама ніколи ні з ким не сварилася, не мала ворогів. Живе за правилом: коли встала, тоді й ранок. Буває, взимку може поспати й до 11-ї, -- додає Галина Романіка. -- Після того, як прокинулась, гарно одягається, чепуриться. Може й декілька разів на день переодягатися. Ще років десять тому мама поралась зі мною на городі, тепер може допомогти хіба обрізати часник чи цибульку. Її улюблена страва -- копчена скумбрія. Любить нею поснідати. Але це має бути шматочок зсередини, величенький такий, жирненький. Може з хлібом їсти чи з бульбою. Також щодня мама вживає цикорій з молоком, який корисний для серцево-судинної системи. І обов'язково -- вітаміни, щоб підтримувати імунітет. Але не переїдає, має правило -- вечеряє не пізніше 17-ї години. Як була молодшою, то ходила в храм. Нині вже молиться вдома, бо стала гірше бачити. Та й самі розумієте, який уже вік. Коли щось заболить, то пігулок не вживає. Лікується винятково народними методами. Колись навіть робила настоянку на основі алое, бо казала, що то їй помічне. Востаннє ходили до лікаря, як мамі було 96 років. До речі, двох із чотирьох дітей ненька народила вдома, а пологи приймав тато. Дякувати Богу, що мама дочекалася сімох онуків і сімох правнуків".

Своє 105-річчя бабуся Люба святкувала вдома й у місцевому будинку культури. Рідні спекли торт, прикрасили обійстя повітряними кульками. "Коли представники влади прийшли вітати маму, то сказали, що вона -- найстарша на Житомирщині, -- зауважує дочка. -- Але що цікаво. У Ходоркові мешкає декілька бабусь, яким поза 90 літ. І дідусь такого ж віку є. Хтозна, може, в нашому селі якась особлива енергетика чи клімат, які сприяють довголіттю?"

Донька розповідає, що мати досі активно цікавиться новинами, особливо болить їй війна.

Четверо онуків пані Галини служать у Збройних Силах України, захищаючи рідну країну. Двоє з них перебувають на фронті ще з 2014 року. Вона постійно хвилюється за них і молиться за їх безпеку. "Я завжди слухаю радіо, адже добре розуміюся на політичних подіях," - ділиться вона. Мати має неймовірну пам'ять: вона може назвати імена та прізвища всіх українських прем'єрів і президентів. І зізнається, що дуже хоче дожити до моменту нашої перемоги.